справа № 566/574/25
провадження № 2-а/566/7/25
19 серпня 2025 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі:
головуючого - одноособово судді Лободзінського А.С.,
при секретарі судового засідання - Подолець Ю.В.
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №2/151 від 18 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, -
29 квітня 2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову №2/151 від 18 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
30 квітня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у вказаній справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , підтримавши свої позовні вимоги, також просив поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що постанову не зміг оскаржити своєчасно, оскільки для цього йому необхідна була правнича допомога, якою він зміг скористатися лише в переддень закінчення строку для оскарження постанови.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Так, з матеріалів справи видно, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду на один день, оскільки позовна заява подана в суд 29 квітня 2025 року, в той час, як оскаржувана постанова датована 18 квітня 2025 року, копія якої в той же день отримана позивачем під розписку. День закінчення визначеного законом десятиденного строку для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення припадає на 28.04.2025.
Наведені позивачем обставини несвоєчасного подання позовної заяви є обгрунтованими, оскільки вказують на неможливість своєчасного використання права на надання правничої допомоги. Зокрема видно, що договір з адвокатом про надання правничої допомоги ОСОБА_2 уклав лише 28.04.2025, тобто фактично в день на який припадало закінчення строку. Сама позовна заява надійшла до суду 29.04.2025 року, тобто з пропущеним строком оскарження на один день, що є незначним і дає суду підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на звернення з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою від 30 квітня 2025 року відкрито провадження у справі.
18.05.2025 року до суду надійшов відзив на позов, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 проти позову заперечував, покликаючсь на невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків, як військовозобов'язаного, щодо уточнення (оновлення) своїх персональних даних у відповідності до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". В задоволення позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення позивача , з'ясувавши зміст відзиву на позов та дослідивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи, які дають підстави для висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи військовозобов'язаним, всупереч вимог ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не уточнив свої персональні дані, у спосіб визначений законом через центр з надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Сам позивач у своїх поясненнях також зазначає, що не уточнив своїх даних, і таку свою бездіяльність пояснив незнанням законодавства та відсутьністю у нього на той час додатку "Резерв +", а також тим, що його до ІНФОРМАЦІЯ_3 не викликали.
Проте такі пояснення позивача є неспроможними, оскільки не відображають об'єктивних, непереборних причин, через які неможливо було б це зробити. Посилання ОСОБА_1 на незнання законодавства суд також відхиляє, позаяк Закон № 3633-IX від 11.04.2024 був офіційно опублікований 17.04.2024 та набрав чинності 18.05.2024 року і з цього часу його дія поширюється на визначене у ньому коло осіб, в тому числі на військовозобов'язаних, яким є позивач ОСОБА_2 .
Отже, достовірно встановлено, що починаючи з 18.05.2024 року та впродовж наступних 60 днів ОСОБА_2 не здійнив уточнення своїх персональних даних військовозобов'язаного. Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві про те, що у діях, в даному випадку бездіяльності, ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Водночас аналіз досліджених в суді доказів та оцінка обставин справи вказують на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 мав у своєму розпорядженні персоніфіковані облікові дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 . У самій оскаржуваній постанові вказано на те, що згідно відомостей АІТС "Оберіг" персональні дані ОСОБА_1 було оновлено 30 березня 2022 року.
Це у свою чергу вказує на те, що по закінченню визначеного законом 60 денного строку для уточнення військовозобов'язаними своїх даних, відомості про їх уточнення ОСОБА_1 , або ж навпаки - невиконання вимог по їх уточненню, в АІТС " Оберіг" були наявні. Так, згідно Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр), забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру; захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України; здійснюють аналітичну обробку даних Реєстру.
Враховуючи, що дані на ОСОБА_1 в АІТС були наявні щонайменше з 30 березня 2022 року, то виявлення факту уточнення, або неуточнення ним персональних даних, не вимагало вжиття додаткових заходів, позаяк ці дані були в розпорядженні РТЦК у АІТС станом на 17.07.2024 року. Тому, суд відхиляє доводи відповідача, наведені у відзиві про те, що факт неуточнення ОСОБА_1 персональних даних військовослужбовця був виявлений майже через рік після прийняття Закону № 3633-IX від 11.04.2024, а саме 07.04.2025.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що станом на 18.07.2024 року ( наступний день після завкінчення 60 -деного строку) відповідачу з АІТС достовірно було відомо про те, або ж щонайменше мало бути відомо про те, що ОСОБА_2 починаючи з 18.05.2024 року та впродовж наступних 60 днів не здійнив уточнення своїх персональних даних військовозобов'язаного. Відтак, час виявлення такого правопорушення слід пов'язувати з настанням дати 18.07.2024 року . Зворотнього відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України перед судом не доведено.
Згідно із ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення у особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Разом з тим, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було винесено 18 квітня 2025 року, тобто більш, ніж через дев'ять місяців після виявлення факту неуточненням ним персональних даних.
Отже, суд вважає, що відповідач всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не довів правомірність винесеної постанови у частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межає строків визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП.
Відтак накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору в сумі 640,60 грн, то враховуючи задоволення позову повністю, суд доходить висновку, що згідно з положенням ч.1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.286 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №2/151 від 18 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в Рівненській області ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2025 року за №2/151 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 /сімнадцяти тисяч/ гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 640 ( шістсот сорок) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.
Суддя
Повне судове рішення складено 21.08.2025.