Справа № 577/4369/25
Провадження № 1-кп/577/425/25
20 серпня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200450000563 від 02.06.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
01.06.2025 близько 23 год. ОСОБА_4 , спілкуючись по телефону зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почув поряд із нею голоси незнайомих чоловіків. Дізнавшись адресу перебування ОСОБА_7 , близько 24:00 год. ОСОБА_4 разом зі своїми батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на автомобілі Рено Меган, н.з. НОМЕР_1 прибули до будинку АДРЕСА_2 .
У цей час під під'їздом вказаного будинку вже перебували ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які щойно вийшли із найманої ОСОБА_7 квартири.
Розуміючи, що ОСОБА_4 приїхав з метою з'ясування стосунків зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 та агресивно налаштований, потерпілий ОСОБА_13 перегородив йому шлях до під'їзду, ставши у дверному прорізі, чим обмежив його прохід до будинку.
Будучи невдоволеним створеною перешкодою, ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочав із ОСОБА_10 словесну суперечку, в ході якої дістав з кишені спортивної кофти, у яку він був вдягнений, складний ніж, та утримуючи його у правій руці, умисно цілеспрямовано та послідовно завдав ОСОБА_10 не менше 4 ударів у життєво важливі органи людини, а саме: два удари в ділянку грудної клітини, чим спричинив легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді рани лівіше в проекції 6 ребра і рани паралельно 9 ребру зліва по боковій поверхні грудної клітки, один удар в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкої кишки, один удар в ділянку правого стегна, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності не менше, ніж на одну третину (40% загальної втрати працездатності) у вигляді відкритої рани правого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії та порції малогомілкового нерву.
Крім того, ОСОБА_4 в процесі нанесення ударів ножем завдав потерпілому ОСОБА_10 ножове поранення 4-го пальця лівої кисті, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень.
З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_10 у критично тяжкому стані каретою БШМД 02.06.2025 о 01.00 год. був доставлений до реанімаційного відділення КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М. Давидова» та невідкладно прооперований.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №202 від 04.07.2025 у ОСОБА_10 на час судово-медичного обстеження мали місце: рубець (наслідок загоєння рани) в пупковій ділянці живота в проекції білої лінії; рубець (наслідок загоєння рани) в ділянці грудної клітини на 3.5 см вліво від умовно серединної лінії та на 30.5 см донизу від лівої ключиці; рубець (наслідок загоєння рани) розташований по переднє-лівій поверхні грудної клітки на межі між середньо-ключичною та заднє-пахвовою лініями в проекції У 1-У 111 ребер; рубець (наслідок загоєння рани) у правій пахвинній ділянці на 13 см вправо та на 15.4 см донизу від реберної дуги справа; рубець (наслідок загоєння рани) по переднє-внутрішній поверхні правого стегна у верхній третині з переходом на проекцію пахвинного каналу; рубець (наслідок загоєння рани) по переднє-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині; набряк м'яких тканин правої ступні; рубець (наслідок загоєння рани) по зовнішній поверхні нігтьової фаланги 4-го пальця лівої кисті.
Під час госпіталізації у відділення мали місце: 1) рана на передній черевній стінці на 3 см вище пупка зліва в рану вибухають петлі тонкого кишківника; 2) рана на 0,7 см нижче пахової зв'язки на межі переднє-латеральної поверхні правого стегна; 3) рана лівіше в проекції 6 ребра; 4) рана паралельно 9 ребру зліва по боковій поверхні грудної клітки; 5) садно правого коліна. Знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП КМР КЦРЛ відділення 78 з 02.06.2025 по 18.06.2025 з діагнозом: проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкої кишки; відкрита рана правого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії та порції малогомілкового нерву, алкогольне сп'яніння. Знаходився на стаціорнарному лікуванні в КНП «Бахмацька міська лікарня» з 01.07.2025 по 15.07.2025 з діагнозом: пошкодження правого стегнового нерву та судин стегна, що лікувалися хірургічно (02.06.2025) у вигляді комбінованої контрактури правого колінного суглобу; післягострий період, порушення ходи.
По ступеню тяжкості рана 4-го пальця лівої кисті та садно правого колінного суглобу, згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
По ступеню тяжкості рана лівіше в проекції 6 ребра, рана паралельно 9 ребру зліва по боковій поверхні грудної клітки - так як для їх загоєння необхідний час більше 6, але менше 21 дня, згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
По ступеню тяжкості проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкої кишки по небезпечності для життя, згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Відкрита рана правого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії та порції малогомілкового нерва по ступеню тяжкості згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності не менше, ніж на одну третину (згідно таблиці відсотків загальної втрати працездатності, що становить 40%).
Садно правого колінного суглобу могло утворитися від дії тупого предмету. Всі інші ушкодження виникли від дії гострого предмету, який має колюче-ріжучі властивості.
Таким чином, ОСОБА_4 , наносячи удари ножем у ділянку розташування життєво важливих органів людини, передбачав настання суспільно небезпечний характер своїх дій їх наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та бажав їхнього настання, тобто діяв з промив умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що 01.06.2025 близько 23 год. він зателефонував своїй колишній дружині ОСОБА_6 та почув поряд із нею голоси незнайомих чоловіків. Дізнавшись де його дружина знаходиться, вирішив забрати її додому. Батьки запропонували його підвезти. Коли вони приїхали до будинку АДРЕСА_2 , під під'їздом стояли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . На ґрунті ревнощів між ним та ОСОБА_10 почалася суперечка. Коли він хотів зайти до під'їзду, де проживала його колишня дружина, щоб з нею поговорити та забрати її додому, ОСОБА_10 перегородив йому шлях до під'їзду, ставши у дверному прорізі. Йому це не сподобалося, у них із ОСОБА_10 виник конфлікт, в ході якого він дістав з кишені спортивної кофти, у яку він був одягнутий, складний ніж, та утримуючи його у правій руці завдав ОСОБА_10 не менше 4 ударів в ділянку живота та ноги. Крім того, ножем завдав ОСОБА_10 ножове поранення 4-го пальця лівої кисті. Через декілька хвилин він зрозумів, що накоїв і викинув ніж. Хтось викликав швидку. Коли приїхала швидка, він допомагав погрузити ОСОБА_10 до карети швидкої допомоги. Потім залишився чекати поліцію. Наміру втекти чи уникнути відповідальності у нього не виникало. Коли потерпілий перебував у лікарні він його відвідував, давав кошти на лікування. Просив вибачення у потерпілого і сказав, що дуже шкодує про те, що відбулося. Потерпілому ОСОБА_10 повністю відшкодував шкоду, у зв'язку з чим просив залишити цивільний позов без розгляду. Щиро розкаюється, просить суворо не карати, не позбавляти його волі.
Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що будь яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Підтвердив факт того, що обвинувачений приходив його відвідати в лікарню, добровільно надавав йому гроші на лікування та вибачався перед ним за скоєне. Він його пробачив. Від цивільного позову відмовляється, оскільки, завдані збитки повністю відшкодовані. Щодо міри покарання просив обвинуваченого не позбавляти волі та призначити мінімальну міру покарання.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Суд, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме - у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, за вище встановлених обставин.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та таке що спричинило інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш, як на одну третину.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення віднесене до тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, повне визнання вини, сприяння встановлення істини.
Обставин, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України «беручі до уваги інформацією, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). У разі прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, а саме: виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства» та не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
При визначенні виду і розміру покарання суд враховує й те, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «пропорційності», тобто коли призначене особі покарання є непропорційним втручанням держави у права людини (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12), а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання. При цьому колегія суддів дотримується автономної концепції поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».
Отже суд, враховуючи наявність наведених вище декількох обставин, що пом'якшують покарання, щире каяття та добровільне відшкодування збитків, повне визнання вини, сприяння встановлення істини, відсутність обтяжуючих обставин, відомості про особу ОСОБА_4 , який жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, має сталі сімейні зв'язки, враховуючи поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочину, який не покинув місце злочину, а залишився чекати працівників поліції, допомагав працівникам швидкої погрузити потерпілого до карети швидкої допомоги, відвідував потерпілого у лікарні, який також висловив щирий жаль з приводу злочину та осудив свою поведінку, висловив бажання виправити ситуацію, про що свідчить його вибачення перед потерпілими та відшкодування шкоди, готовність нести відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, всі ці обставини свідчать про його каяття та бажання виправити ситуацію, беручи до уваги позицію потерпілого, який не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального та морального характеру, вибачив його та просить призначити покарання не пов'язане з позбавлення волі, що в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і призначити покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.
На думку суду, така міра покарання відповідає його меті, гуманності, справедливості, фактичним обставинам кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав людини, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Цивільний позов залишити без розгляду в зв'язку з повним відшкодуванням збитків обвинуваченим.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти в залі суду негайно.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання період перебування його під вартою з 04.06.2025 року по 20.08.2025 року.
Цивільний позов ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2025 року на майно, а саме: зразок речовини бурого кольору на фрагмент медичного бинту (марлевий тампон), поміщені до паперового пакету № 1; - розрізані спортивні штани чорного кольору «AMG» розміру 2XL, з наявними на них згустками та нашаруваннями речовини бурого кольору, що поміщені до паперового пакету № 1; розрізані чоловічі труси ЗСУ коричневого кольору 54 розміру, які просякнуті по всій своїй площині речовиною бурого кольору та поміщені до паперового пакету № 2; - розрізану футболку-поло коричнево-зеленого кольору «Easy» розміру L, з наявними на ній 2-ма наскрізними отворами та нашаруваннями речовини бурого кольору, поміщені до паперового пакету № 3; - складний ніж «Browning» з рукояткою коричневого кольору, загальний розмір в розгорнутому вигляді якого складає довжину 20 см, довжина клинка- 8,5 см, ширина клинка - 3 см та довжина рукоятки - 12 см, що поміщений до паперового пакету № 1; - спортивну кофту чорно-білого кольору з написом «Under Armour», поміщену до паперового пакету № 1 - скасувати (а.с.95-97)
Речові докази по справі: зразок речовини бурого кольору на фрагмент медичного бинту (марлевий тампон), поміщені до паперового пакету № 1; розрізані спортивні штани чорного кольору «AMG» розміру 2XL, з наявними на них згустками та нашаруваннями речовини бурого кольору, що поміщені до паперового пакету № 1; розрізані чоловічі труси ЗСУ коричневого кольору 54 розміру, які просякнуті по всій своїй площині речовиною бурого кольору та поміщені до паперового пакету № 2; розрізану футболку-поло коричнево-зеленого кольору «Easy» розміру L, з наявними на ній 2-ма наскрізними отворами та нашаруваннями речовини бурого кольору, поміщені до паперового пакету № 3, вилучені 02.06.2025 року у ОСОБА_4 зразки крові та слини, вилучені 02.06.2025 року у ОСОБА_10 зразки крові та слини, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області - знищити (а.с89,90,91,92.)
- складний ніж «Browning» з рукояткою коричневого кольору, загальний розмір в розгорнутому вигляді якого складає довжину 20 см, довжина клинка- 8,5 см, ширина клинка - 3 см та довжина рукоятки - 12 см, що поміщений до паперового пакету № 1; спортивну кофту чорно-білого кольору з написом «Under Armour», поміщену до паперового пакету № 1, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області - повернути ОСОБА_4 (а.с.88 )
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1