Справа № 545/3551/25
Провадження № 1-в/545/335/25
20.08.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого: ОСОБА_4
представника колонії: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_4 , який утримується у ДУ «Божківська виправна колонія (№16)», про перерахунок строку покарання,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним клопотанням, у якому просить зарахувати йому у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 07.11.2024 по 30.01.2025. В обґрунтування клопотання зазначав, що при ухваленні вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року не було враховано те, що він перебував під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 07.11.2024, а надалі - у ДУ «Божківська виправна колонія (№16)».
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 з 07.11.2024 відбував покарання за попереднім вироком, а не перебував під вартою в порядку попереднього ув'язнення.
Засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник адміністрації установи ОСОБА_5 при розгляді клопотання покладався на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Встановлено, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 24.09.2024, ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2022 і покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2022, та за сукупністю вироків визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці та штрафу в розмірі 3300 (три тисячі триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 56100 (п'ятдесят шість тисяч сто) гривень, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, від 11.10.2024 вирок Васильківського районного суду Київської області від 07.09.2023 набрав законної сили 24.09.2024 та підлягав негайному виконанню.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної (обвинуваченої) у вчинені злочину від 07.11.2024 на підставі вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023 затримано гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, з 07.11.2024 розпочалося виконання вироку та фактичне відбування ОСОБА_4 призначеного покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023.
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023, який було змінено ухвалою Київського апеляційного суду від 24.09.2024, за сукупністю вироків, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці, та штрафу в розмірі 3300 (три тисячі триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 56100 (п'ятдесят шість тисяч сто) гривень, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. Початком строку відбування покарання ОСОБА_4 за цим вироком вважається дата постановлення цього вироку.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 року попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Строк перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув'язнення може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення. На це вказав Верховний Суд у постанові від 4 червня 2024 року по справі №523/11745/22.
Перебування ОСОБА_4 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 07.11.2024, а згодом в ДУ «Божківська виправна колонія №16», пов'язане з відбуттям призначеного попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, а відтак, в аспекті застосування приписів ч.5 ст.72 КК України, ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», не може вважатися запобіжним заходом.
Таким чином, подане клопотання про зарахування ОСОБА_4 строку перебування його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та в ДУ «Божківська виправна колонія №16» з 07.11.2024 по 30.01.2025 не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав.
Окрім того, питання щодо зарахування строку попереднього ув'язнення чи відбутого покарання за попереднім вироком вирішується судом під час ухвалення вироку відповідно до вимог ст. 374 КПК України.
Керуючись ст.5, ч.7 ст.72 КК України, ст.ст.537,539 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про перерахунок строку покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1