Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4571/25
Провадження № 2-а/279/64/25
20 серпня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в приміщенні суду адміністративну справу № 279/4571/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа - поліцейський сектору реагування патрульної поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області молодший лейтенант поліції Артемчук Михайло Миколайович про визнання протиправними дії поліцейського сектору руагування патрульної поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Артемчука Артема Миколайовича та скасування постанови ЕНА № 5295277 від 23.07.2025 року ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа - поліцейський сектору реагування патрульної поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області молодший лейтенант поліції Артемчук Михайло Миколайович про визнання протиправними дії поліцейського сектору руагування патрульної поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Артемчука Артема Миколайовича та скасування постанови ЕНА № 5295277 від 23.07.2025 року .
В обґрунтування позову зазначає, що постановою поліцейського сектору реагування патрульної поліції Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Артемчука Михайла Миколайовича від 23.07.2025 року серії ЕНА № 5295277 його визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Згідно постанови, 23.07.2025 року о 13.54 годин він керував автомобілем марки Тойота Корола з державним номерним знаком НОМЕР_1 в місті Коростень по вулиці Грушевського, 42, де не пропустив пішохода, який рухався по пішохідному переходу, чим порушив п. 18 ПДР України - порушення проїзду пішохідних переходів.
Щодо обставин вказує, що здійснюючи маневр повороту праворуч, біля магазину Фора, що в м. Коростені по вул. Грушевського, 42, перед переїздом пішохідного переходу зменшив швидкість, впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, та проїхав вказану ділянку дороги. Проїхавши 100 метрів побачив, що поліцейські, які слідували за ним від перехрестя, що навпроти дитячої поліклініки міста Коростеня до місця складання постанови, подали сигнал увімкнення проблискового маячка синього кольору і спеціального звукового сигналу, на що він відразу зупинився. Працівнику поліції висловив свої заперечення, пояснив, що на пішохідному переході пішоходи були відсутні під час переїзду ним вказаної ділянки дороги, однак поліцейські не прийняли його доводи до уваги. На прохання надати хоча б якісь докази вчинення ним адміністративного правопорушення поліцейський жодних доказів, зокрема відео - та фотофіксація, кінозйомка, пояснення свідків, тощо не подано, незважаючи на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання.
Незважаючи на це, поліцейський виніс постанову про притягнення його до адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності вважає незаконною та необгрунтованою, такою, що винесена з грубими порушеннями Конституції України, норм матеріального та процесуального права України просить її скасувати, а адміністративну справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.08.2025 року відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Учасники справи належним чином повідомлялися про судовий розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 06.08.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений надав до су відзив на позов у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі з підстав необгрунтованості та достатності доказів встановлення винни позивача у порушенні ПДР.
Правом подати відповідь на відзив позивач не скориствався.
Будь яких інших заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не надходило.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 288 КУпАП передбачений порядок оскарження, зокрема п.3 ч.1 цієї статті визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В силу ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Місцевим судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1 ч.1 ст.20 КАС України).
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема передбачених частиною 1 статтік 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Судом встановлено, що постановою інспектора Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, старшого лейтенанта поліції Артемчука Михайла Миколайовича, серії ЕНА №5295277 від 23.07.2025 року позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Зі змісту оскаржувальної постанови слідує, що адміністративне стягнення накладено за те, що водій гр. ОСОБА_1 , керуючи 23.07.2025 року о 13 год. 54 хв. ТЗ марки Toyota corolla д.н.з. НОМЕР_2 в м. Коростень по вул. Грушевського, 42 не пропустив пішохода який рухався по пішохідному переході, чим порушив п.18.ПДР - Порушення проїзду пішохідних переходів. Адміністративна відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.18.1.ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно з диспозицією ч.1 ст. 122 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок складання органів Національної поліції протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення визначено Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, яким затверджено відповідну інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, згідно п.1 розділу 1 "Загальні положення" якої визначено, що ця Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідачем не надано доказів, які підтверджують вчинення позивачем - ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також виконання посадовою особою дій з дотримання вимог ст.280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з'ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оскаржена позивачем постанова згідно її змісту була винесена на місці можливої події. Зі змісту постанови слідує, що до неї додаються відео з портативного відеореєстратора.
У випадку, коли постанова про адміністративне правопорушення ґрунтується на відеозаписі з портативного відеореєстратора, цей відеозапис є одним з доказів у справі.
Так, доводи позивача про те, що вказані в постанові правопорушення не мали місця і ним не вчинялись, відповідачем не спростовані, правомірність винесення постанови не доведена. Долучене відповідачем відео з портативного реєстратора не містить доказів вчинення правопорушення, а лише фіксує процедуру розгляду справи про адмінітстративне правопорушення зі складанням постанови.
Крім того, позивач зазначив, що здійснюючи маневр повороту праворуч, перед переїздом пішохідного переходу зменшив швидкість, впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, та проїхав вказану ділянку дороги.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини "доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки "кримінальним обвинуваченням" у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа "Лучанінов протиУкраїни" рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).
З огляду на наведене відповідачем не спростовано доводів, а також достовірності та правдивості аргуметів, наведених у позовній заяві.
Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме: порушення правил дорожнього руху, не доведено відповідачем та не підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на той факт, що відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, враховуючи принцип презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності, суд приходить до висновку, що постанова серія ЕНА №5295277 від 23.07.2025 року про адміністративне правопорушення, винесена, відносно позивача, інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, старшим лейтенантом поліції Артемчуком Михайлом Миколайовичем, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, без додержання законності, є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами не вирішувалось.
Керуючись ст.2, 5, 8, 9 ,72-79, 139, 194, 229, 241-246, 286, 295, 297 КАС України та ст. 9, 247,251,283 КУпАП,
Позов задовольнити.
Постанову інспектора Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, старшого лейтенанта поліції Артемчука Михайла Миколайовича, серія ЕНА №5295277 від 23.07.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції Житомирської області, місце знаходження: м. Житомир, Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ: 40108625.
Суддя : Оксана ІВАШКЕВИЧ