Справа № 296/2974/23
2/296/1014/25
Іменем України
21 серпня 2025 рокум. Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Пшегалінській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання права спільної часткової власності, визнання ідеальних часток у праві спільної часткової власності на будинок, -
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира з 01.01.2024р. у перебуває цивільна справа № 296/2974/23 за вказаною позовною заявою.
Під час судового розгляду справи, 23.04.2025р. та 21.08.2025р. позивач/представник позивача у судове засідання не з'явились, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
З матеріалів справи, вбачається, що сторони були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Крім того, обізнаність представника позивача ОСОБА_12 про дату і час розгляду справи підтверджується клопотанням останньої про відкладення розгляду справи від 23.04.2025р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (повістки про розгляд справи 21.08.2025р. о 12 год. 00 хв., з відміткою про отримання 05.08.2025р. особисто ОСОБА_12 (т. 3, а.с. 87-91, 92).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено, позивач/представник позивача в судове засідання не з'явились, їх неявка має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки суду не надано, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_12 у клопотанні від 19.02.2025р. просила проводити судові засідання по справі №296/2974/23 в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.
Разом з тим, секретар судового засідання о 12 год. 07 хв. (21.08.2025р.) неодноразово намагалась зв'язатись з представником позивача ОСОБА_12 у телефонному режимі для з'ясування можливості останньої прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак ОСОБА_12 на зв'язок не вийшла.
Також, суд зауважує, що на момент розгляду справи (21.08.2025р. о 12:00 год.) у м. Києві та м. Житомирі повітряної тривоги оголошено не було.
За викладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого представника позивача в судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки суд позбавлений можливості з'ясувати позицію позивача з приводу заявлених позовних вимог на час розгляду справи, та відсутністю заяв про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.44, 223, 257-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання права спільної часткової власності, визнання ідеальних часток у праві спільної часткової власності на будинок - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.
Суддя В. П. Маслак