Справа № 944/4426/25
/про відмову у відкритті провадження/
"21" серпня 2025 р. м.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Кондратьєва Н.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення дій, -
ОСОБА_1 звернулась до Яворівського районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить:
- припинити дії фізичних осіб громадян, ОСОБА_6 як командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_7 як Голови Верховної Ради України, ОСОБА_8 як Голови Національного Банку України, ОСОБА_9 що очолює Кабінет Міністрів України по свавільному втручанню у сферу особистого життя її особисто і її сина, ОСОБА_10 , який утримується у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 і які порушують право на життя, свободу, особисту недоторканість та позбавляють права вільно пересуватись, відшкодувати матеріальну шкоду та збитки у розмірі 160 000 гривень, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2 000 000 гривень кожному із позивачів;
- облікувати національне багатство на ОСОБА_11 та її сина, ОСОБА_10 Кашубу у Банк України (національний) за розділом VI Декларації про державний суверенітет України здійснену референдумом 01.12.1991 року, перетворивши його з Національного банку Української РСР з 01.12.1991 року України;
- запровадити їхню власну грошову одиницю за розділом VI Декларації про державний суверенітет України здійснену референдумом 01.12.1991 року з діючими і чинними державними символами, Державним гербом Української РСР ( з 01.12.1991 року України) за ст. 166 Конституції Української РСР з 01.12.1991 року України, що діяв на день проведення референдуму 01.12.1991 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключено суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За змістом ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п.2 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Предметом поданого позову є проходження військової служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 , отже даний спір є публічно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 686/31246/19.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з такої служби.
Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби.
Викладене взаємоузгоджується з висновком Великої Палати Верховного суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.5 ст.186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Частиною 1 статті 20 КАС України визначено вичерпний перелік справ, які підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду, до якого не входять спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Виходячи з вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки зазначена позовна заява підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом.
Керуючись статтями 19, 186, 260 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення дій.
Роз'яснити позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА