Справа № 459/2589/25
Провадження № 1-кп/459/170/2025
21 серпня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142150000162 від 25.07.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шептицького (Червонограда) Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, згідно ст. 89 КК України раніше несудимого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 у військовому званні старший солдат, старший кулеметник, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 125 КК України
ОСОБА_4 24.07.2025 близько 21 години 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_6 , усвідомлюючи небезпечні протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно наслідки та бажаючи настання таких для здоров'я останнього, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, завдав почергово два удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_7 . Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній губі та крововиливу в навколо орбітальній ділянці зліва, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що у липні 2025 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , разом із знайомим перебував на святі. У подальшом, у квартиру прибув потерпілий ОСОБА_6 , з яким у обвинуваченого виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_4 наніс останньому удари в ділянку обличчя. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Потерпілий у судовому засіданні просив суд обвинуваченого суворо не карати, зазначив, що будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має.
У зв'язку із повним визнанням вини обвинуваченим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване доведена повністю.
Виходячи із вимог ст. 337 КПК України, зокрема з того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого.
Так, у відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим є кримінальним проступком.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є людиною молодого віку, згідно ст. 89 КК України раніше несудимий, неодружений, скарг від жителів громади на обвинуваченого не надходило, за медичною допомогою до лікаря нарколога не звертався та на диспансерному обліку не перебуває, за медичною допомогою до лікаря - психіатра протягом останніх 5-ти років не звертався, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статті особливої частини Кримінального кодексу України у виді штрафу і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся.
Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.
Арешти на майно в межах даного кримінального провадження не накладались.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1