Справа № 456/4017/25
Провадження № 3/456/1594/2025
іменем України
20 серпня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 , 21.07.2025 о 04:23 год. по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області, керував транспортним засобом «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», №0195, результат огляду - 1,81‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правова позиція сторони захисту.
19.08.2025 на адресу суду надійшло заперечення адвоката Андрейківа Ю.Я. на протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування заперечень адвокат зазначив, що долучений працівниками поліції відеозапис, як основний доказ невинуватості ОСОБА_1 не відтворює саму подію та склад адміністративного правопорушення, та є неповним. Зазначив, що його довіритель не здійснював жодного руху на автомобілі «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , даним автомобілем керував ОСОБА_2 . На відео ОСОБА_1 хоча і пропонувалося пройти огляд в медичному закладі, однак на відеозаписі відсутній момент виписування працівником поліції направлення на проходження огляду в медичному закладі, тому такий доказ як виписане направлення від 21.07.2025 на проходження медичного огляду на стан сп'яніння долучений до матеріалів справи є неналежний. Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРС1 №397891 від 21.07.2025 зазначається, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом об 04:23 год., при цьому на направленні в медзаклад зазначається, що таке виписано в 04:15 год., а отже слід стверджувати, що поліція підробила саме направлення, так як таке не могло виписуватись перед зупинкою транспортного засобу. В даному випадку в діях працівників поліції є склад злочину передбачений ст. 358 КК України. Нормою ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з самого відеозапису, долученого працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи жодного протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП не вручалось та не надавалось можливості дати свої заперечення на такий і скористатись своїм правом на професійний захист. Таким чином, сам факт вчинення правопорушення повинен доводитись належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, а відсутність таких за умови наявності в матеріалах адміністративної справи доказів є підставою закриття даної справи за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Зважаючи на вищевказані обставини справи та беручи до уваги те, що відомості спірного протоколу складеного на ОСОБА_1 працівниками поліції не відповідають фактичним обставинам справи, відсутній факт керування транспортом в стані алкогольного сп'яніння та підробку офіційних документів (направлення на проведення медогляду), він проcить суд закрити провадження у даній справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення; направити матеріали даної адміністративної справи прокурору для вирішення питання про внесення відомостей в ЄРДР стосовно порушення кримінального провадження за фактом підробки офіційних документів.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заява про розгляд справи без його участі до суду не подав, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду, згідно з довідки Укрпошти, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Адвокат Андрейків Ю.Я. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 21.07.2025 о 04:23 год. по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області, керував транспортним засобом «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», №0195, результат огляду - 1,81‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчиненому при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397891 від 21.07.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 21.07.2025 о 04:23 год. по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області, керував транспортним засобом «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», №0195, результат огляду - 1,81‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП /а.с. 2/;
- роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6820, прилад ARLJ 0195, принтер №ARLK 0014, тест № 1187 від 21.07.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1,81 ‰ /а.с.3/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого 21.07.2025 ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» №0195, результат огляду - 1,81 ‰ /а.с.4/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 21.07.2025 о 04:15 год. від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ» відмовився /а.с.5/;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5273435 від 21.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. /а.с. 6/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутого в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту - 1,81‰, водій не заперечував, що вживав алкоголь, на пропозицію пройти огляд в медичному закладі відмовився /а.с.7/;
- рапортом інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Р.Оканя від 21.07.2025, з якого вбачається, що під час патрулювання, спільно із капралом поліції Драч В.І., по вул. Болехівська в м. Стрий Львівської області було зупинено автомобіль «Daewo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого порушив ПДР, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». В подальшому, під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою «Drager Alcotest 6820» №0195, на що той погодився. Результат огляду - 1,81‰. Водія було повідомлено про забороно керування транспортним засобом та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с.8/.
Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Спростування доводів сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд критично оцінює заперечення сторони захисту про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.
Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться належними доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 року вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
Насамперед суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, про що свідчать його підписи, жодних зауважень не висловлював.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24.11.2015 № 14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, оглянутої в судовому засіданні, чітко вбачається, що з результатом тесту, проведеного за допомогою приладу «Dr?ger Alcotest», ОСОБА_1 погодився, не заперечував, що вживав алкоголь і сів за кермо, щоб поїхати на заправку заправити автомобіль, претензій до працівників поліції в нього не було. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 пропонувалося поїхати до медичного закладу, однак ОСОБА_1 не висловив бажання їхати в медичний заклад.
Оглянутий в судовому засіданні відеозапис суд вважає належним доказом, оскільки на ньому зафіксовано, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Dr?ger Alcotest 6820», результат тесту - 1,81‰, з результатом тесту погодився. Вказаний доказ прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з такого чітко вбачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 погодився пройти огляд, пройшов такий огляд і жодної незгоди з результатом тесту не висловлював, бажання проїхати в медичний заклад не висловлював, претензій до працівників поліції немав.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вищевказаний відеозапис було зроблено з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції, який приймав участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час розгляду не встановлено й стороною захисту таких суду не надано. Суд розцінює доводи адвоката Андрейківа Ю.Я. про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Доводи захисника про те, що співробітниками патрульної поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП було порушено норми чинного законодавства, що унеможливлює законне притягнення до адміністративної відповідальності, є безпідставними та такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Також сторони захисту в своєму запереченні на протокол про адміністративне правопорушення просить направити матеріали даної справи прокурору для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом підробки офіційних документів (направлення для проведення медичного огляду).
Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З протоколу про адміністративне правопорушення дійсно вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем 21.07.2025 о 04:23 год., а в направленні вказано час 04:15 год. Суд вважає таку помилку поліцейського суто технічною, яка не впливає на суть зазначеного у протоколі правопорушення та не спростовує порушення п. 2.9а ПДР України водієм транспортного засобу, щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, який пройшов такий огляд на місці зупинки транспортного засобу і в подальшому не бажав пройти такий огляд в медичному закладі, а відтак суддя дійшла висновку про відсутність підстав для передачі матеріалів, тому у клопотанні слід відмовити.
Необхідність складення поліцейськими та заповнення бланка направлення для проведення медичного огляду водія у відповідності до процедури, визначеної у статті 266 КУпАП, не лише не спростовує наведені судом у постанові висновки, а навпаки, підтверджує відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, оскільки відповідні графи у направленні «Огляд проводився за допомогою» та «Результати огляду» не заповнені, що свідчить про те, що водій не бажав пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Також суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, оскільки такі спростовуються сукупністю зібраних доказів у справі доказів, яким судом надано ретельну оцінку під час прийняття рішення, з долученого до матеріалів справи відеозапису видно як працівники поліції підійшли до автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого сидів ОСОБА_1 , при цьому в подальшому останній підтвердив, що сів за кермо автомобіля, щоб поїхати заправити автомобіль.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Висновки суду.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчиненене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладення стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстави для стягнення судового збору.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,,
В задоволенні клопотання адвоката Андрейківа Юрія Ярославовича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, й обрати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя В.Л.Бучківська