Справа № 455/1038/25
Провадження № 2/455/497/2025
Іменем України
21 серпня 2025 року м. Старий Самбір
у складі судді Титова А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу
за позовом ТОВ «КОШЕЛЬОК»,
до відповідача - ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач або Кредитодавець - ТОВ «Кошельок»;
Відповідач - ОСОБА_1 ;
Кредитний договір - договір №3450310571-610707 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 09.02.2022;
СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ,
09.02.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 7500,00 грн на строк 23 дні, а Відповідач зобов'язався повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти за користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у встановленому Кредитним договором розмірі, однак Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, у Відповідача, станом на день подання позовної заяви, утворилась заборгованість за Кредитним договором у розмірі 26145,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7500,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 18645,00 гривень, про стягнення якої з Відповідача на свою користь Позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.
В подальшому, з урахуванням представлених Відповідачем документів, зокрема, щодо призову Відповідача 17.03.2022 на військову службу, Позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором у розмірі 13440,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7500,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 5940,00 грн.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, розгляд справи просив провести за наявними у справах матеріалами.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що матеріали справи не містять доказів надання Позивачем Відповідачу кредиту у розмірі 7500,00 грн. Крім того, з 17.03.2022 Відповідач призваний на військову службу та з 16.02.2023 по 11.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області у місті Бахмут - таким чином до Відповідача не може застосовуватись нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань, а також проценти за користування кредитом.
Також Відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності.
Зобов'язання у цивільному праві, договір
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України)).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України)).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 статті 625 ЦК України).
Кредитний договір
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 ЦК України).
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абзац 2 частини 1 статті 1046 ЦК України).
Електронний договір
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», далі - Закон).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина 7 статті 11 Закону).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону).
Державна політика у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній станом на день укладення Кредитного договору)
Принципи цивільного судочинства, належність та достовірність доказів
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України, частина 1 статті 81 ЦПК України).
Принцип диспозитивності полягає у розгляді справи судом не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та за умов того, що кожен учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд, за загальним правилом позбавлений права збирати доказі з власної ініціативи (частини 1, 2 та 3 статті 13 ЦПК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 77 та частина 1 статті 79 ЦПК України).
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
09.02.2022 між Позивачем як кредитодавцем та Відповідачем як позичальником укладено Кредитний договір. Цей договір укладено сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи в електронній формі та підписано, зокрема, Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно з Кредитним договором, Позивач надає, а Відповідач отримує кредит на наступних умовах:
(-) тип кредиту - споживчий кредит (пункт 1.3. Кредитного договору);
(-) розмір кредиту - 7500,00 грн (пункт 1.1. Кредитного договору);
(-) строк кредитування - 23 дні - «Лояльний період» (пункт 2.1. Кредитного договору);
(-) встановлений в пункті 2.1. договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Відповідачем, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом (пункт 2.2. Кредитного договору);
(-) проценти за користування кредитом - 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункти 1.4.3. та 1.4.3.1. Кредитного договору).
На виконання умов Кредитного договору 09.02.2022 Позивач перерахував на вказані у Кредитному договорі реквізити банківської карти Відповідача кредит у розмірі 7500,00 грн, що інформацією АТ "Таскомбанк" про підтвердження платежу від 13.11.2024, повідомленням ТОВ TASLink про успішне зарахування коштів, а також випискою по банківському рахунку Відповідача у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
17.03.2022 Відповідач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації.
Доказів належного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором - матеріали справи не містять.
Позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту
Оскільки Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором в частині надання Відповідачу кредиту у розмірі 7500,00 грн виконав у повному обсязі, що підтверджується вищенаведеними належними доказами у справі, а доказів належного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту матеріали справи не містять - позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми кредиту у розмірі 7500,00 підлягають задоволенню.
Доводи Відповідача про те, що Позивачем не доведено факту передачі грошових коштів за Кредитним договором - спростовуються вищевикладеними доказами у справі.
Позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 - право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За умовами Кредитного договору передбачено, що строк кредитування становить 23 дні, а також встановлено обов'язок Відповідача сплатити Позивачу проценти за користуванням кредитом за ставкою 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Таким чином, з урахуванням умов Кредитного договору щодо суми кредиту (7500,00 грн), укладення такого договору 09.02.2022, строку кредитування - 23 дні, тобто до 03.03.2022, ставки відсотків (2,20%), з Відповідача, у зв'язку з невиконанням останнім умов Кредитного договору щодо сплати відсотків за користування кредитом, підлягають стягненню 3795,00 грн (7500,00 х 2,20% х 23 = 3795,00).
Обставини того, що Відповідач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 17.03.2022, а також того, що останній в період з 16.02.2023 по 11.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України - у даному випадку не впливають на нарахування відсотків за користування кредитом, оскільки строк кредитування закінчився 03.03.2022. При цьому, з огляду на вищевикладені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, право Позивача на нарахування Відповідачу процентів за користування кредитом припинилось після спливу строку кредитування (у даному випадку - 23 дні), у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з Відповідача нарахованих Позивачем процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування - стягненню з Відповідача не підлягають.
Також суд не погоджується з доводами Позивача в частині того, що факт користування Відповідачем сумою наданого кредиту після закінчення «Лояльного періоду» є відкладальною обставиною, що обумовлено в пункті 3.6. Кредитного договору, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини 9 статті 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (в редакції на час укладення Кредитного договору) нечіткі або неоднозначні положення договорів про надання фінансових послуг (у тому числі щодо прав та обов'язків сторін) за участю споживача тлумачаться на користь споживача.
Так, у розділі Кредитного договору «2. СТРОКИ В ДОГОВОРІ», а саме в пункті 2.1. - чітко встановлений строк кредитування - 23 дні (Лояльний період), а в пункті 2.2. передбачено можливість продовження Лояльного періоду - тобто строку кредитування виключно позичальником - тобто Відповідачем.
В той же час, у пункті 3.6. Кредитного договору вказується, що факт користування позичальником (Відповідачем) сумою наданого кредиту після закінчення «Лояльного періоду» є відкладальною обставиною, що має наслідком продовження строку користування кредитом.
Разом з цим, в паспорті споживчого кредиту вказано виключно про строк кредитування у 23 дні з можливістю продовження, що узгоджується з вищевикладеними положеннями пунктів 2.1. та 2.2. Кредитного договору. Однак, в паспорті споживчого кредиту в інформації щодо строків кредитування не вказано жодних застережень щодо існування будь-якої відкладальної обставини щодо строку дії договору.
За наведених обставин, враховуючи наявність у Кредитному договорі неоднозначних положень щодо строку кредитування, суд, здійснюючи тлумачення таких положень на користь споживача, дійшов висновку про те, що умовами Кредитного договору визначено строк кредитування у 23 дні з можливість його продовження виключно позичальником - тобто Відповідачем.
Позовна давність
З урахуванням закінчення строку кредитування за Кредитним договором 03.03.2022 та подання Позивачем позовної заяви 31.05.2025 Відповідач заявив про сплив позовної давності як про підставу для задоволення позовних вимог.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 1 статті 257, частина 5 статті 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3 та 4 статті 267 ЦК України).
В той же час, згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно з яким, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
В подальшому, згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно з яким У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, у даному випадку перебіг позовної давності зупинний на строк дії воєнного стану в Україні, який наразі триває, що вказує на відсутність правових підстав для відмови у позові в порядку 267 ЦК України.
Склад судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (частина 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1 та 2 частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Судовий збір
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (84%), у зв'язку з чим, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2034,82 грн.
Професійна правнича допомога, порядок розподілу витрат
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України передбачено положеннями статті 15 Цивільного процесуального кодексу України.
Право на професійну правничу допомогу полягає у гарантованій державою можливості будь-якої особи незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо (рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №7559215/15).
Витрати Позивача на професійну правничу допомогу
З представлених суду документів вбачається, що між Позивачем та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, на виконання умов якого, з урахуванням додатку до вказаного договору від 15.05.2025, Позивачу надані послуги з оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги, збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, складання позовної заяви, формування додатків (доказів) до позовної заяви, (для суду та відповідачу), відправка позову стороні, до суду, вартістю 10000,00 грн.
Відповідач наведений розмір судових витрат не оспорював, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявляв. Підстав вважати заявлений Позивачем розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та ціною позову - судом не встановлено.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог (84,00%), витрати Позивача на професійну правничу допомогу розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 8400,00 грн.
Керуючись статтями 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором №3450310571-610707 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 09.02.2022 у розмірі 11295,00 грн, з яких: 7500,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 3795,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2034,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 грн.
Інформація про учасників справи
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК», адреса: 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Рішення підписано без його проголошення, дата складання повного рішення суду - 21.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Титов А.О.