Справа № 450/3272/25 Провадження № 3/450/1896/25
21 серпня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 24.07.2025 р. від ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-
Згідно протоколу серії ВАД № 477454 від 11.07.2025 року, ОСОБА_1 07.07.2025 року о 19 год. 00 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання 21.08.2025 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд такої у його відсутності не подав.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про оформлення відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення, в тому числі протоколу серії ВАД № 477454 від 11.07.2025 року, в якому останній відмовився розписуватись, не виявив належної зацікавленості у розгляді його справи.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Працівниками поліції оформлено матеріали адміністративної справи лише на підставі письмових заяви та пояснення ОСОБА_2 , яка у відповідності до таких повідомила, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру щодо неї, її матері та малолітньої доньки, за відсутності будь-яких інших доказів, в тому числі показів свідків, інших потерпілих, а тому встановити вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо потерпілих неможливо.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі за відсутності інших належних і допустимих процесуальних документів скоєння адміністративного правопорушення.
Окрім наведеного, протокол серії ВАД № 477454 від 11.07.2025 року та письмові пояснення особи ОСОБА_1 від 11.07.2025 року не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при оформленні таких проігноровано вимоги Наказу МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», Наказу МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» та норми ст.ст.251, 256 КУпАП, які передбачають певні особливості при оформленні матеріалів справи, в тому числі щодо здійснення записів розбірливим почерком і друкованими літерами.
Вказані обов'язки не виконані працівником поліції, відомості про якого суд не може встановити через нечитабельність вказаних вище процесуальних документів, що свідчить про відсутність певного рівня його кваліфікації, зокрема сукупності спеціальних знань та практичних навичок, які визначають ступінь підготовленості до виконання професійних функцій обумовленої складності, або ж можливого умислу не виконувати вимоги Кодексу України про адміністративні порушення та інші підзаконні нормативно-правові акти з інших підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 477454 від 11.07.2025 року та письмові пояснення особи ОСОБА_1 від 11.07.2025 року є нечитабельним, заповнені нерозбірливим почерком, з них неможливо встановити будь-яких обставин справи, що позбавляє суд можливості повно та всебічно дослідити викладені у таких мотиви.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано.
За ч. 2 ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Також слід звернути увагу на приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р.), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р.), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016 р., відповідно до яких суд, будучи неупередженим і безстороннім, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, провадження в справі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
З огляду на вказане, слід звернути увагу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області на викладені у постанові обставини, для перевірки посадової особи на відповідність займаній посаді, протиправні дії якої призвели до закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.7, 247, 251, 256, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Звернути увагу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області на факти, наведені в постанові, для перевірки посадової особи на відповідність займаній посаді, а про наслідки виконання постанови зобов"язати повідомити Пустомитівський районний суд Львівської області.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Мусієвський В.Є.