Справа № 523/814/24
Провадження №2/523/55/25
"29" липня 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
за участю секретаря Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, цивільну справу за позовом -
Житлово-будівельного кооперативу «ДОБРО-116» (раніше ЖБК «Іллічівський-25») (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 116) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,
Установив:
Житлово-будівельний кооператив «Іллічівський-25» звернувся з позовом до суду про стягнення відповідача заборгованості та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «іллічівський-25» заборгованість по сплаті комунальних платежів у загальній сумі 77185, 44 грн. що складається із заборгованості у розмірі 44635, 94 грн., індексу інфляції у розмірі 28726, 84 грн. та 3% річних у розмірі 3822, 66 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Договору дарування від 10.01.2018 року, виданої РС ОМУЮ Одеської області, відповідач ОСОБА_1 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Протоколом загальних зборів №2/16 від 27.11.2016 року затверджено Статут житлово- будівельного кооперативу «Іллічівський-25».
Пунктом 2.1. Статуту передбачено, що ЖБК створено з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів кооперативу та їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також для наступної експлуатації та управління багатоквартирним будинком (будинками).
Пунктом 2.2. Статуту передбачено, що метою діяльності ЖБК є задоволення економічних, соціальних, житлових і інших потреб членів ЖБК на основі поєднання їх особистих інтересів поділ між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоврядування та самоконтролю.
З моменту створення ЖБК «Іллічівський-25» є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та забезпечує комунальними послугами власників квартир, які знаходяться у будинку.
Згідно довідки про розрахунок заборгованості, станом на 01.11.2023 року, заборгованість по комунальним послугам за квартирою АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_1 складає 77185, 44 грн., в тому числі індекс інфляції - 28726, 84 грн. та 3% річних - 3822, 66 грн. Загальна площа квартири складає 50,80 кв. м., опалювальна площа 48,60 кв. м., кількість проживаючих осіб - 1.
Станом на 2020 рік заборгованість за сплатою комунальних послуг складає 33878, 28 грн.; станом на 2021 рік - 41105, 97 грн.; станом на 2022 рік - 42887, 54 грн.; станом на 2023 рік - 44635, 95 грн.
Згідно довідки, тарифи на управління будинком та прибудинковою територією складають 5,00 грн/м. кв. - з 01.01.2020 р.: тарифи по вивозу твердих побутових відходів - 17,1 і грн за одного проживаючого з 12.08,2018 р., 35,49 грн за одного проживаючого с 01.12.2022 р.; тарифи на опалення: за 2020 рік: листопад - 16,53 грн/м. кв., грудень - 25.43 грн/ м. кв.; за 2021 рік: січень - 28,11 грн/ м. кв., лютий - 29,38 грн/ м. кв. березень - 26,57 грн/ м. кв., квітень - 2,82 грн/ м. кв., листопад - 15,71 грн/ м. кв., грудень - 23,00 грн/ м. кв.; за 2022 рік: січень - 29,47 грн/ м. кв., лютий-25,14 грн/ м. кв., березень - 24,95 грн/ м. кв., листопад - 8,34 грн/ м. кв., грудень - 25,068 грн/ м. кв.,; за 2023 рік: січень - 32,23 грн/ м. кв. лютий - 26,91 грн/ м. кв.. березень - 19,15 грн/м. кв.; тарифи на водопостачання та водовід ведення: 26.724 грн/м куб. з 07.02.2020 р.; 30.024 грн/м куб, з 01.01.2020 р« 35,160 грн/м куб. з 01.01.2022 р.
Окрім того, згідно таблиці розрахунку інфляції по заборгованості ОСОБА_1 складає: за 2020 рік - індекс інфляції - 725, 73 грн., 3% річних - 165, 63 грн,; за 2021 рік: індекс інфляції - 3813, 56 грн., 3% річних - 1 179, 29 грн.; за 2022 рік - індекс інфляції 10 785. 80 грн, 3% річних - 1339, 84 грн.; за 2023 рік - індекс інфляції - 1З 401, 75 грн.. 3% річних 1137, 90 грн. Загальна сума індексу інфляції за весь період - 28 726, 84 грн., загальна сума 3% річних за весь період - 3 822 грн.
За період, у який у відповідача виникла заборгованість, позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.
Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати комунальні послуги, проте не виконує своїх обов'язків в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку Житлово-будівельний кооператив «Іллічівський-25» становить 44635 грн. 94 коп., індекс інфляції у розмірі 28726, 84 грн. та 3% річних у розмірі 3822, 66 грн
Враховуючи зазначене, позивач просив його позов задовольнити, з обґрунтувань, що викладені в позові.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 18 січня 2024 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 66,67).
Відповідачем 18 червня 2024 року надано відзив на позовну заяву. ОСОБА_1 категорично заперечувала проти позовних вимоги ЖБК «Іллічівський-25». Зазначила, що квартира НОМЕР_1 в ЖБК "Іллічівський-25" з 1985 р. по 10.01.2018 р. належала її матері ОСОБА_2 , а 10.01.2018 р. вона оформила договір дарування на її ім'я, але в цій квартирі відповідач зареєстрована, але не проживає. У квартирі живе її мати і оплачує її сама та веде всі документи по квартирі самостійно, тому відповідач оформила на неї довіреність на ведення всіх справ по квартирі АДРЕСА_5 .
У позові ЖБК вимагає стягнути з відповідача інфляційні та три відсоткові річні нарахування згідно зі ст. 625 ЦК України. Але постанова Кабінету Міністрів № 206 від 5.3.22 р. забороняє стягувати ці нарахування до скасування воєнного стану в Україні. Отже, дії ЖБК на її думку незаконні.
Також зазначила, що її квартира АДРЕСА_6 закрита більше 5 років. ЇЇ мати поїхала до Москви до хворої сестри після двох операцій 13.08.2020р., а повернулася додому 8.08.2021. Вранці 24 лютого 2022 р. відповідач відправила свою матір до Черкаської обл., де було безпечніше, а звідти вони разом з нею виїхали до Європи. Кордон перетнули 18.10.22.
У її квартирі тимчасово проживала її подруга з липня по жовтень 2022 р. Її будинок було зруйновано обстрілом. Таким чином, за позовний період з листопада 2020 р. по жовтень 2023 р. у квартирі користувалися водою і виносили сміття 11 місяців. (т.1, а.с. 104-107, 133-139).
Також відповідач надала альтернативні розрахунки заборгованості, за комунальні послуги, котрі на її думку позивач надавав.
Також стороною відповідача 07 жовтня 2024 року надано додаткові пояснення. (т.2, а.с. 7-25).
Загальна сума до сплати відповідачем становить: опалення - 10513,60 грн.; вода - 1604,62 грн., вивіз сміття - 376,42 грн., всього: 12494,64 грн. Натомість відповідач сплатила 22000,00 грн, що підтверджується квитанціями про сплату.
ЖБК не здійснює перерахунки сплачених платежів на кінець року, як повинна робити, оскільки за договорами з постачальниками комунальних платежів, останні перераховують ЖБК кошти, які він має врахувати при розрахунку наступних платежів або повернути кошти мешканцям.
Як зазначалося, відповідач не проживала за адресою протягом майже 5 років (копія посвідки на проживання закордоном додається), з переривом на 11 - місячне проживання в квартирі її матір'ю. За таких умов, відповідач як споживач послуг на підставі закону повинна сплачувати лише за спожиті послуги, за винятком сплати витрат теплової енергії, у разі не використання таких послуг.
Таким чином відповідач просив відмовити в задоволенні позову ЖБК «Іллічівський-25» до ОСОБА_1 в повному обсязі.
Крім того, відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань 03.04.2025р зареєстровано зміну назви кооперативу з ЖБК «Іллічівський-25» на Житлово-будівельний кооператив «ДОБРО-116». (т.2, а.с. 54-63).
25.04.2025 року набрав чинності Закон № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", відповідно до якого Суворовський районний суд міста Одеси змінено на Пересипський районний суд міста Одеси.
Представник позивача Возна І. В. надала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з обґрунтувань, що викладені в позові.
Представник відповідача - адвокат Пасс К. М. надала заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, уважно оцінивши докази надані сторонами по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у 2016 року було створено ЖБК «Іллічівський-25», метою якого є забезпечення житлом членів кооперативу та їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також для наступної експлуатації та управління багатоквартирним будинком (будинками). Метою діяльності ЖБК є задоволення економічних, соціальних, житлових і інших потреб членів ЖБК на основі поєднання їх особистих інтересів, поділ між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоврядування та самоконтролю (п.п.2.1-2.2 Статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів № 2/16 від 27 листопада 2016 року).
З моменту створення ЖБК «Іллічівський-25» є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та забезпечує комунальними послугами власників квартир, зокрема надає його мешканцям послуги з утримання будинку та прибудинкової території, вивезення сміття (побутових відходів), водопостачання та водовідведення, опалення.
Відповідно до Договору дарування від 10.01.2018 року, виданої РС ОМУЮ Одеської області, відповідач ОСОБА_1 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 7.2.3 Статуту ЖБК «Іллічівський-25» член ЖБК зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити внески і платежі у розмірі встановленому загальними зборами членів ЖБК, заборгованість по внескам і платежам, яка перевищує 60 діб, є порушенням обов'язків ЖБК.
Рішенням загальних зборів ЖБК «Іллічівський-25» від 20 жовтня 2019 року затверджено розмір внеску на утримання та обслуговування будинку і прибудинкової території з 01 січня 2020 року у розмірі 5,00 грн за 1 кв.м загальної площі для мешканців 2-12-х поверхів.
Тарифи з вивезення твердих побутових відходів з 12 серпня 2018 року - 17,11 грн за одного мешканця; з 1 грудня 2022 року - 34,49 грн; тарифи на опалення складають за 2020 рік: листопад - 16,53 грн/м кв., грудень - 25,43 грн/м кв., за 2021 рік: січень - 28,11 грн/м кв., лютий - 29,38 грн/м кв. березень - 26,57 грн/м кв., квітень - 2,82 грн/м кв., листопад - 15,71 грн/м кв., грудень - 23,00 грн/м кв.; за 2022 рік: січень - 29,47 грн/м кв., лютий - 25,14 грн/м кв., березень - 24,95 грн/м кв., листопад - 8,34 грн/м кв., грудень - 25,068 грн/м кв.; за 2023 рік: січень - 32,23 грн/м кв. лютий - 26,91 грн/м кв., березень - 19,15 грн/м кв.; тарифи на водопостачання та водовідведення: з 07.02.2020 - 26,724 грн/м куб., з 01.01.2020 - 30,024 грн/м куб., з 01.01.2022 - 35,160 грн/м куб.
ЖБК «Іллічівський-25» уклав договори для забезпечення виконання послуг з вивезення твердих побутових відходів з ТОВ «Еко-Ренесанс», для забезпечення мешканців будинку тепловою енергією - з КП «Теплопостачання міста Одеси», для забезпечення послуг з водопостачання та водовідведення - з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»
Відповідачка належним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати житлово-комунальних послуг належним чином не виконувала.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що за власницею квартири АДРЕСА_7 станом на 01 листопада 2023 року існує заборгованість за надані позивачем послуги на загальну суму 44635, 94 грн. На суму заборгованості позивачем також нараховано за період з 01 листопада 2020 року до 31 жовтня 2023 року інфляції у розмірі 28726, 84 грн. та 3% річних у розмірі 3822, 66 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно з приписами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі).
Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.
Членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання. Порядок прийняття до об'єднання визначається статутом. Членство в об'єднанні припиняється на підставі поданої письмової заяви власника приміщення або з інших підстав відповідно до статуту об'єднання. Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах (стаття 9 Закону України № 2866-III).
Власник - член об'єднання зобов'язаний виконувати вимоги статуту об'єднання та рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі (стаття 15 цього Закону).
За змістом статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів до виключної компетенції яких, між іншим, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржене в судовому порядку.
Частина 5 статті 21 вказаного вище Закону встановлює, що для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об'єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об'єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням.
Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна, в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (частина 1 статті 20 Закону України № 2866-III).
Відповідно до статті 23 Закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
При цьому частиною 5 статті 24 Закон України №2866-III встановлено, що невикористання власником приміщень, що йому належить або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі.
Неможливість здійснення заходів з утримання будинку, через відмову відповідачів сплачувати внески до ремонтного фонду, порушує законні права та інтереси інших співвласників багатоквартирного будинку.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі не здійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Судом враховуються правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 3-945гс15 та від 27 січня 2016 року № 3-1028гс15.
Згідно з положеннями ст.17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Змістовний аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідачка в силу Закону є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , а відтак на неї покладається зобов'язання дотримуватися обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, які утворили ЖБК «Іллічівський-25» для належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_4 , зобов'язана здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, наданих позивачем, проте допустила заборгованість, яка станом на 01 листопада 2023 року складає 44635, 94 грн та підлягає стягненню з неї в судовому порядку.
Посилання сторони відповідача в своєму відзиві та додаткових поясненнях на те, що за весь спірний період відповідач проживала за іншою адресою та в квартирі тільки 11 місяців проживали члени сім'ї власника чи подруги не доказують того, що позивачем не надавались комунальні послуги за спірною адресою.
Правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов'язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати внесків на утримання будинку, якій кореспондується правом вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст. 625 ЦК, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_1 грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України на суму заборгованості нараховано 3% річних за порушення грошового зобов'язання в розмірі 28726, 84 грн. та 3% річних у розмірі 3822, 66 грн. Наведені позивачем розрахунки відповідачкою належними доказами не спростовувалися.
Крім того, відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань 03.04.2025р зареєстровано зміну назви кооперативу з ЖБК «Іллічівський-25» на Житлово-будівельний кооператив «ДОБРО-116».
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні Житлово-будівельний кооператив «ДОБРО-116» є доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги № 131 від 13 листопада 2023 року, укладений між ЖБК «Іллічівський-25» в особі керівника Возної І.В., і адвокатським об'єднанням «АС Лігал», Додаток № 1 від 13 листопада 2023 року, у якому сторони визначили, що представництво інтересів під час стягнення заборгованості із власників житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , складає 6800 грн.
Отже, враховуючи вказані норми та додані докази про розмір правничої допомоги, вказана сума підлягає стягненню з відповідачки.
При вирішенні питання про стягнення правничої допомоги судом враховано правові висновки Верховного Суду у справах № 755/9215/15-ц, № 922/445/19.
ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не заявляла, а її представником надавались власні розрахунки витрат на правничу допомогу.
Змістом статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: «1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору;4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу;6) справедливість, добросовісність та розумність.»
Відповідно правил статті 12 ЦК України : « 1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. 2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. 3. Особа може відмовитися від свого майнового права… 4. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.»
Стаття 13 ЦК України передбачає , що : « 1. цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Положення частини третьої статті 13 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2021 від 28.04.2021
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.»
Правила статті 2 ЦПК України наголошують, що : «1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
1) верховенство права;
2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов'язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.»
Відповідно до змісту статті 11 ЦПК України: « Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.»
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, на підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути судовий збір, сплачений за подачу позову в розмірі 2684 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 6800 грн.
Керуючись ст.ст. 4-8,10,12,18,76-81,89,131,211,223,263,352,354 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «ДОБРО-116» (раніше ЖБК «Іллічівський-25») (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 116) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Житлово-будівельного кооперативу «ДОБРО-116» (код ЄДРПОУ: 20994296, місцезнаходження: просп. Добровольського, 116, м. Одеса) заборгованість у загальному розмірі 77185, 44 грн. що складається із заборгованості у розмірі 44635, 94 грн., індексу інфляції у розмірі 28726, 84 грн. та 3% річних у розмірі 3822, 66 грн, а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6800,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Пересипський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя