Справа № 522/1867/25-Е
Провадження № 2/522/3767/25
21 серпня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
учасники справи в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту постійного проживання,
03.02.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту постійного проживання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 18.01.2002, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 18.01.2002.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21.08.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.
22.07.2005 ОСОБА_2 придбав квартиру (житло) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного договору купівлі-продажу, витягом КП «ОМБТІ та РОН» від 25.08.2005, за №8155218. Таким чином, до складу спадкової маси входить частка даної квартири, що належить померлому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_1 . Інша частка квартири в розмірі - належить ОСОБА_1 , як іншому з подружжя, з яким під час шлюбу набувалося спадкове майно.
Оскільки після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , то ОСОБА_1 звернулася наприкінці 2024 року до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про прийняття спадщини.
Оскільки у передбачений законом строк на прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_1 не звернулася, листом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 10.12.2024 за вих. № 3110с/02-14 їй було роз'яснено, що вона пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини і її право на звернення до суду з відповідною позовною заявою за захистом своїх спадкових прав. Однак, оскільки Позивач фактично проживала зі спадкодавцем на момент його смерті, то відтак, фактично прийняла спадщину, в зв'язку з чим має право на спадкове майно.
24.02.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
24.02.2025 на виконання ухвали суду від 24.02.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
21.03.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі в за правилами загального позовного провадження, витребувано докази та викликано свідків.
09.05.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
15.05.2025 у судовому засіданні на виконання ухвали суду від 21.03.2025 від Приморської нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 555с/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2
15.05.2025 протокольною ухвалою суду за клопотанням представника позивача змінено порядок розгляду справи та задоволено виклик та допит свідків у даному судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 її сусіди по АДРЕСА_2 . Заселились десь у 2005 році вдвох, діти вже були дорослі. Перебували у шлюбі та мали двох дітей. Коли ОСОБА_2 захворів на цукровий діабет, ОСОБА_1 за ним доглядала. Похованням займались ОСОБА_1 та старша донька. Зараз в квартирі проживає ОСОБА_1 та спільна донька.
Свідок ОСОБА_4 зазначила, що проживає по АДРЕСА_2 з 2012 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вже проживали у квартирі № 7 . Повідомила, що спілкувалась з ними стосовно питань по дому, оскільки є активісткою дому. Завжди вважала, що вони сім'я оскільки мали одне прізвище та двох спільних доньок. ОСОБА_2 був лежачим хворим та помер у 2023 році, доглядала за ним ОСОБА_1 ;
Свідок ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 її батьки. Вони перебували у офіційному шлюбі. Квартиру купили у 2005 році та оформили на ОСОБА_2
15.05.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та витребувано докази.
06.06.2025 на виконання ухвали суду від 15.05.2025 від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 14 від 18.01.2002 відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Також надіслано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу № 482 від 10.08.1993 відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
17.06.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, закриття підготовчого провадження та розгляд справи по суті.
17.06.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву.
Надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 18.01.2002, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 18.01.2002.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21.08.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно.
22.07.2005 ОСОБА_2 придбав квартиру (житло) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного договору купівлі-продажу, витягом КП «ОМБТІ та РОН» від 25.08.2005, за № 8155218.
Таким чином, до складу спадкової маси входить частка даної квартири, що належить померлому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_1 . Інша частка квартири в розмірі - належить ОСОБА_1 , як іншому з подружжя, з яким під час шлюбу набувалося спадкове майно.
З 22.07.2005 у вищевказаній квартирі почали проживати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , аж до моменту смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується показами свідків у даній справі та фотосвітлинами з життя подружжя ОСОБА_7 .
Оскільки ОСОБА_2 до моменту смерті хворів і не міг самостійно обходити себе у побуті, ОСОБА_1 самостійно доглядала за своїм чоловіком.
Оскільки після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , то ОСОБА_1 звернулася наприкінці 2024 року до Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до даних паспорту громадянина України ОСОБА_1 , місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до даних паспорту громадянина ОСОБА_2 , померлий був зареєтрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки у передбачений законом строк на прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_1 не звернулася, листом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 10.12.2024 за вих. №3110с/02-14 їй було роз'яснено, що вона пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини і її право на звернення до суду з відповідною позовною заявою за захистом своїх спадкових прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 СК України, СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
СК України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
Поняття "проживання однією сім'єю" та "член сім'ї" не є тотожними.
Особа може бути близьким родичем спадкодавця, тобто відноситися до членів сім'ї, проте не проживати з ним однією сім'єю.
Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст.ст. 77- 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
З наданих до суду позивачем фотографій вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постійно проживали разом, приймали гостей вдома, відвідували різні заходи, як сімейна пара, зокрема весілля (а.с. 16).
Позивач та померлий ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показаннями свідків, спільними фотокартками та наданими до суду квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг.
Надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт його проживання із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту постійного проживання задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі спадкодавцем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 21.08.2025.
Суддя І.А. Павлик