Справа № 522/17949/25-Е
Провадження № 2/522/7959/25
21 серпня 2025 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до слідчого Управління ГУ МВС України в Одеській області про звільнення майна з-під арешту,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Каплуном Олегом Борисовичем, до слідчого Управління ГУ МВС України в Одеській області про звільнення майна з-під арешту, в якій просить: скасувати арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений Постановою слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Попаз І.М., про накладення арешту на майно № 3012 від 18.03.2009 року.
При зверненні з позовом до суду стороною позивача не обґрунтовано вибір підсудності.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Так, перевіряючи підсудність даної справи Приморському районному суду м. Одеси, суд зазначає наступне.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України врегульовані питання територіальної юрисдикції (підсудності) позовів, що пред'являються в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з цим, приписами ч. 2 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Предметом позову у даній справі є скасування арешту з майна, яке як слідує з матеріалів позовної заяви знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, позовні вимоги безпосередньо стосуються зняття арешту з майна, а тому повинні розглядатися за правилами виключної підсудності.
Так, майно - квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Хаджибейського районного суду міста Одеси.
З огляду на викладене, вказана цивільна справа, з урахуванням правил виключної підсудності відноситься до територіальної юрисдикції Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.
Разом з тим, суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Таким чином, дана справа не підсудна Приморському районному суду м. Одеси та з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, вказаний позов підлягає передачі на розгляд до суду за місцем знаходження майна, тобто до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Керуючись ст. ст. 30, 31 ЦПК України,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до слідчого Управління ГУ МВС України в Одеській області про звільнення майна з-під арешту, - передати на розгляд за підсудністю до Хаджибейського районного суду міста Одеси (вул. Василя Стуса, 1а, м. Одеса).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Юлія КОВТУН