№522/12748/25, 3/522/4422/25
20.08.2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., за участі представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ксенжика К.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
24.05.2025 року о 22 годині 37 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «Wings», по вулиці Великій Арнаутській, біля будинку №100, у м. Одесі, із ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9«А» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
ОСОБА_1 у судове засідання на 16 годину 40 хвилин 20.08.2025 року не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому 7.07.2025 року за вих.№522/12746/25/14239/25 судової повістки про виклик до суду, а також виставленням інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси.
Крім того, захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ксенжик К.В. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із письмовими запереченнями за вх.№59676/25 від 1.07.2025 року, у яких просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у його діях, із підстав зазначених ним письмово, та розглянути вище указану адміністративну справу без його присутності, та ОСОБА_1 .
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№340763 від 24.05.2025 року, згідно до якого встановлено те, що 24.05.2025 року о 22 годині 37 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом «Wings», по вулиці Великій Арнаутській, біля будинку №100, у м. Одесі, із ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився,
-Направленням ОСОБА_1 про огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.05.2025 року,
-відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Суд вважає, що вище зазначений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, та згідно до ст.251 КУпАП є доказом у адміністративній справі.
Як вбачається, із наданих суду матеріалів, поліцейськими були застосовані технічні засоби відеозапису, відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, тому проводити огляд у присутності двох свідків не було необхідності.
В силу п.2.5 Правил дорожнього руху України проходження огляду на визначення стану сп'яніння є обов'язком водія, а невиконання такого обов'язку тягне за собою відповідальність за ст.130 КУпАП. Правилами дорожнього руху України не передбачено обов'язку водія ставити умови працівникам поліції для проходження огляду на стан сп'яніння.
Диспозицією ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Те, що у матеріалах адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відсутній висновок про проведення огляду на стан сп'яніння свідчить, що указаний водій відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння підтверджується вище зазначеними доказами по цій адміністративній справі.
Крім того, твердження захисника з приводу незаконності дій працівника поліції при оформленні матеріалів, не заслуговують на увагу, оскільки ним не було доведено наявності порушення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення поліцейським, які б слугували підставою для закриття даної адміністративної справи, та визнання її матеріалів недопустимими доказами.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного, суд застосовує аналогію права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України зазначається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху України:
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.03.18 року (справа № 278/3362/15-к) указано, що будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів. У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом, та у ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, тому повинен був дотримуватись вимог ПДР України. Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд вважає, що клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ксенжика К.В. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню, так як усі його доводи спростовані вище указаними доказами по зазначеній адміністративній справі, та відсутні законні підстави для такого закриття. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 єдине можливе адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Керуючись ст.ст.36, 38, 40-1, 245, 221, 283, п. 1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд
Захиснику особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Ксенжику К.В у задоволені клопотання про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю в діях події, та складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.