Справа № 522/6105/24-Е
Провадження № 2/522/1017/25
30 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої його квартирі в результаті багаторазових залиттів, що сталися з вини відповідачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які проживають поверхом вище.
Позивач ґрунтує свої вимоги на тому, що в період з 13 по 17 листопада 2024 року його квартира була залита, що підтверджується Актом про залиття, складеним обслуговуючою організацією, ТОВ «КК «ПОРТО-ФРАНКО». У цьому акті зафіксовано пошкодження стелі та стін, але точну причину встановити не вдалося, оскільки відповідачі відмовилися надати доступ до своєї квартири.
На підтвердження розміру шкоди позивач надав висновок експерта, згідно з яким вартість ремонтних робіт становить 12 657,68 грн. Окрім того, позивач поніс витрати на проведення експертизи в розмірі 5 300,00 грн.
Заявник стверджує, що постійні залиття спричинили відшарування покриття та розвиток грибка, що змушує його проводити ремонт. Він неодноразово намагався зв'язатися з відповідачами, надсилаючи їм листи, проте вони уникають контактів. Згідно з Цивільним кодексом України, власник зобов'язаний утримувати своє майно, а особа, яка завдала шкоди, має відшкодувати її в повному обсязі, якщо не доведе свою невинуватість. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно суму майнової шкоди, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 15.05.2024 року провадження у справі відкрито.
Ухвалою суду від 15.05.2024 року вирішено Клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи - задовольнити.
Витребувати від УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ОДЕСЬКО МІСЬКОЇ РАДИ (м. Одеса, вул.. Черняховського, 6) належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 197515051101, квартира, за адресою АДРЕСА_1 .
Витребувати від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 25) належним чином засвідчені копії матеріалів технічної інвентаризації та реєстрації права власності щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Витребувати від Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені копії документів про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 19.12.2024 року вирішено підготовче провадження закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.04.2025 року вирішено витребувати у приватного нотаріуса Сорока Л.З. спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про право на спадщину за законом спадкова справа 9/2013, зареєстроване в реєстрі № 833 від 13.10.2013 року.).
У судове засідання призначене на 30.07.2025 року сторони не з'явились.
Позивач подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач про дату та час судового засідання сповіщений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено,, що квартира ОСОБА_1 була залита в період з 13 по 17 листопада 2024 року, а також неодноразово після цього. Цей факт підтверджується Актом про залиття, складеним 27.11.2024 ТОВ «КК «ПОРТО-ФРАНКО», який зафіксував пошкодження стелі, стін, відшарування покриття та наявність грибка.
Згідно з висновками суду, залиття сталося з вини відповідачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є власниками квартири, розташованої поверхом вище. Це підтверджується Актом про залиття. У ньому зазначено, що джерелом залиття є вищерозташована квартира АДРЕСА_2 , яка належить відповідачам.
Суд встановив розмір матеріальної шкоди, завданої майну позивача, та визначив вартість ремонтно-будівельних робіт. Розмір шкоди підтверджується висновком експерта № 005/2024 від 01.03.2024, згідно з яким вартість відновлення становить 12 657,68 грн. Також, витрати позивача на проведення експертизи в сумі 5 300,00 грн. підтверджуються Актом виконаних робіт та банківською квитанцією.
Суд встановив, що відповідачі свідомо ігнорували звернення позивача щодо усунення порушень. Цей факт підтверджується листуванням та трекінг-номерами відправлень, які свідчать про те, що відповідачі не отримували пошту.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.
Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено підстав для визнання висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, сумнівів у його правильності у суду не виникає.
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, та не надали інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до положень ст.55, 124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно, зокрема, для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) солідарно на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12 657, 68 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 11.08.2025 року.
Суддя А.В. Науменко