Справа № 522/17053/25-Е
Провадження № 2-н/522/6184/25
21 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 ,
Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію в розмірі 141017,64 грн. та судові витрати.
Розглянувши заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, визначений ст. 161 ЦПК України, п. 3 ч. 1 якої передбачає, зокрема, вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До матеріалів заяви додано розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума заборгованості за період з 01.11.2016 по 01.06.2025 року становить 141017,64 грн.
Разом з тим, заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу 25.07.2025, тобто з пропуском строку позовної давності.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України підстави зупинення, переривання, продовження позовної давності не є предметом оцінки суду під час вирішення обґрунтованості поданої заяви про видачу судового наказу. У цій нормі законодавець пов'язує відмову у видачі судового наказу саме зі спливом певного строку, а не спливом позовної давності.
А тому посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також у період дії воєнного стану, суд визнає необґрунтованими, позаяк відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність, та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності і положення статті 165 ЦПК України не містить таких вимог.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням у суді першої інстанції, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов'язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
На підставі викладеного у видачі судового наказу Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 160, 161, 163-166, 352-355 ЦПК України, суд,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Юлія КОВТУН