Справа №522/8493/24
Провадження №1-і/522/4/25
21 серпня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_3 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №12022163510000177 від 22.02.2022 року,
На розгляді слідчого судді знаходиться заява представника АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_3 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №12022163510000177 від 22.02.2022 року.
Зазначена заява обґрунтована тим, що під час розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12022163510000177 від 22.02.2022 року з відділу поліції була отримана інформація про втрату зазначеного кримінального провадження.
У судове засідання представник АТ «Укрсиббанк» не з'явився, був повідомлений належним чином.
Представник ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином. В свою чергу, на запит суду з відділу поліції надійшли матеріали кримінального провадження №12022163510000177 від 22.02.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
До суду надійшли матеріали кримінального провадження №12022163510000177 від 22.02.2022 року, таким чином, на час розгляду заяви у суді її предмет є відсутнім.
Відповідно до ч. 6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.7 цього Кодексу.
Прогалина в законодавстві це відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання, окресленій основними принципами права, тобто це відсутність правової норми, яка б регулювала суспільні відносини конкретного виду, що потребують правового регулювання. Усунути прогалину можна за допомогою правотворчого процесу. Проте, швидке усунення прогалин можливе застосуванням аналогії.
Основними умовами застосування аналогії у праві є: 1) суспільні відносини, до яких застосовується рішення, обов'язково мають знаходитись в сфері правового впливу; 2) повна або часткова відсутність врегулювання конкретного випадку нормою права та відсутність всіх інших можливостей для його вирішення, наданих законом (наявність прогалин у праві); 3) юридична компетентність правозастосовчого органу щодо застосування аналогії у праві; 4) в будь-якому випадку застосування закону за аналогією не повинно суперечити принциповим положенням цієї галузі права.
Наведені чотири умови є основоположними, їх наявність дає змогу вирішувати спірні питання за аналогією. Вони є спільними як для застосування аналогії закону, так і для застосування аналогії права.
У разі наявності таких умов застосування інституту аналогії у праві здійснюється відповідно до правил застосування аналогії: 1) при аналогії закону необхідна наявність норми, яка регулює схожі суспільні відносини. При цьому схожість аналізованих обставин, передбачених діючою нормою, повинна бути встановлена в істотних, рівнозначних в правовому відношенні ознаках, розходження в деталях, у несуттєвому; 2) норми та принципи, які застосовуються за аналогією, повинні належати до тієї ж галузі права, і лише у випадку відсутності таких можливостей звернення до норм інших галузей права; 3) використання аналогії неприпустиме, якщо конкретні законоположення пов'язують настання відомих наслідків лише із законом, тобто роблять виключення із принципу допустимості аналогії щодо визначеного роду обставин; 4) результат застосування аналогії, тобто випрацювані правозастосовчим органом правоположення, не повинні суперечити діючому законодавству та принципам права; 5) обґрунтованість застосування аналогії правозастосовному акту, тобто мотивоване пояснення причин застосування до даних суспільних відносин аналогії права або аналогії закону; 6) аналогія права застосовується лише тоді, коли неможливо віднайти норму права, яка регулює схожі суспільні відносини.
Отже, інститут аналогії є необхідним засобом регулювання правової системи, а застосування інституту аналогії є творчою діяльністю і водночас засновується на принципі законності, що потребує дотримання вироблених юридичною наукою умов та правил.
У відповідності до ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме ч.2 ст. 305 КПК України, та приходить до висновку про закриття провадження за заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 305, КПК України,
Закрити провадження за заявою представника АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_3 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №12022163510000177 від 22.02.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1