Справа №522/14382/25
Провадження № 1-кп/522/2886/25
20.08.2025 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за ЄРДР № 62023150020000508 від 07.07.2023, відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, у військовому званні підполковник, заступника командира з тилу 2 Самохідно-артилерійського дивізіону НОМЕР_1 Окремої механізованої бригади ВЧ НОМЕР_2 , одруженого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 364 КК України, -
Епізод 1. ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_3 з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «підполковник», пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе, в порушення вимог ст. ст. 76, 77, 130, 131, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року N?300, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в супереч інтересам служби, здійснив зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 в період з 02.10.2022 по 02.08.2024, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 , яка розташована
за адресою: АДРЕСА_2 , будучи прямим начальником для військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа1) та відповідно до обов?язків несення військової служби був зобов?язаний перебувати на території військової частини НОМЕР_3 , як військова службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, надав вказаному військовослужбовцю дозвіл без законних підстав перебувати поза межами військової частини НОМЕР_3 та не виконувати обов?язки військової служби, натомість проводити час на власний розсуд, задовольняючи свої побутові та особисті потреби, а також, забезпечив облік робочого часу військовослужбовця особа1, який фактично в період з 02.10.2022 по 02.08.2024, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, за сприяння ОСОБА_4 ухилявся від виконання обов?язків, покладених на нього у зв?язку із проходженням військової служби, та не перебував на місці несення служби. Зокрема, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 02.10.2022, підтримав пропозицію особи1 щодо надання останньому можливості ухилитися від несення обов?язків військової служби, шляхом зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем, та у зв?язку із цим, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зажадав від особи1 передати йому банківську картку із наданням доступу до її рахунку для зняття ОСОБА_4 грошових коштів, які складають грошове забезпечення особи1 за період його ухилення від обов?язків несення військової служби.
Також, з метою досягнення злочинного результату у вигляді одержання заробітної платні особи1 як неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, будучи прямим начальником для військових службових осіб військової частини НОМЕР_3 , уповноважених здійснювати контроль та фіксувати перебування особи1 на військовій службі (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження) надав розпорядження щодо щомісячного табелювання перебування особи1 на військовій службі та виплати останньому грошового забезпечення. Отримавши від особи1 доступу до рахунку банківської картки банку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_5 , на який останньому здійснювалися виплати грошового забезпечення фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_3 в якості щомісячної заробітної платні, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Одеса, більш точного місця не встановлено, регулярно, в період часу з 02.10.2022 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, здійснював зняття готівки через банківські термінали, яку
привласнював собі, отримуючи в такий спосіб неправомірну вигоду для себе. Таким чином, ОСОБА_4 завдав тяжкі наслідки Державі у вигляді незаконно нарахованого та виплаченого особі1 фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_3 грошового забезпечення за період ухилення останнім від несення обов?язків військової служби, тобто з 02.10.2022 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, в сумі 1 007 480,91 гривень, яке ОСОБА_4 за попередньою домовленістю та з відома військовослужбовця особи1, одержував як неправомірну вигоду шляхом зняття грошових коштів з банківського карткового рахунку.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Епізод 2. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді заступника командира військової частини з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні «підполковник», в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 56, 57, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?548-ХIV, ст.ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?551-XIV, у період з 02.10.2022 по 02.08.2024 (момент припинення злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вищевказаних вимог нормативних актів України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, у власних цілях та в інтересах військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 особи1 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа1), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені законодавством яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення та шляхом неповідомлення командира військової частини про відсутність військовослужбовця особа1 на військовій службі в період з 02.10.2022 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, шляхом усунення перешкод в реалізації ухилення особою1 від військової служби, сприяння приховуванню кримінального правопорушення, вчинив пособництво в ухиленні особи1 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, тобто пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов?язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Епізод 3. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_3 з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «підполковник», пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе, в порушення вимог ст. ст. 76, 77, 130, 131, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року N?300, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в супереч інтересам служби, здійснив зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 в період з 04.11.2022 по 20.06.2023, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 , яка розташована
за адресою: АДРЕСА_2 , будучи прямим начальником для військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 особа2 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа2) та відповідно до обов?язків несення військової служби, був зобов?язаний перебувати на території військової частини НОМЕР_3 , як військова службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, надав вказаному військовослужбовцю дозвіл без законних підстав перебувати поза межами військової частини НОМЕР_3 та не виконувати обов'язки військової служби, натомість проводити час на власний розсуд, задовольняючи свої побутові та особисті потреби, а також, забезпечив облік робочого часу військовослужбовця особа2, який фактично в період з 04.11.2022 по 20.06.2023, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, за сприяння ОСОБА_4 , ухилявся від виконання обов?язків, покладених на нього у зв?язку із проходженням військової служби, та не перебував на місці несення служби. Зокрема, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 04.11.2022, підтримав пропозицію особи2 щодо надання останньому можливості ухилитися від несення обов?язків військової служби, шляхом зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем, та у зв?язку з цим, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зажадав від особи2 передати йому банківську картку із наданням доступу до її рахунку для зняття ОСОБА_4 грошових коштів, які складають грошове забезпечення особи2 за період його ухилення від обов?язків несення військової служби.
Також, з метою досягнення злочинного результату у вигляді одержання заробітної платні особи2 як неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, будучи прямим начальником для військових службових осіб військової частини НОМЕР_3 , уповноважених здійснювати контроль та фіксувати перебування особи2 на військовій службі (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), надав розпорядження щодо щомісячного табелювання перебування особи2 на військовій службі та виплати останньому грошового забезпечення. Отримавши від особи2 доступу до рахунку банківської картки банку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_6 , на який останньому здійснювалися виплати грошового забезпечення фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_7 , в якості щомісячної заробітної платні, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Одеса, більш точного місця не встановлено, регулярно, в період часу з 04.11.2022 по 20.06.2023, більш точний час встановити не надалось можливим, здійснював зняття готівки через банківські термінали, яку привласнював собі, отримуючи в такий спосіб неправомірну вигоду для себе. Таким чином, ОСОБА_4 завдав тяжкі наслідки Державі у вигляді незаконно нарахованого та виплаченого особі2 фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_3 грошового забезпечення за період ухилення останнім від несення обов?язків військової служби, тобто з 04.11.2022 по 20.06.2023, більш точний час встановити не надалось можливим, в сумі 340 718,15 гривень, яке ОСОБА_4 за попередньою домовленістю та з відома військовослужбовця особи2, одержував як неправомірну вигоду шляхом зняття грошових коштів з банківського карткового рахунку.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Епізод 4. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді заступника командира військової частини з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні «підполковник», в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 56, 57, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?548-ХIV, ст.ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?551-XIV, у період з 04.11.2022 по 20.06.2023, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вищевказаних вимог нормативних актів України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, у власних цілях та в інтересах військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 особи2 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа2), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені законодавством яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення та шляхом неповідомлення командира військової частини про відсутність військовослужбовця особи2 на військовій службі в період з 04.11.2022 по 20.06.2023, більш точний час встановити не надалось можливим, шляхом усунення перешкод в реалізації ухилення особи2 від військової служби, сприяння приховуванню кримінального правопорушення, вчинив пособництво в ухиленні особи2 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, тобто пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов?язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Епізод 5. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_3 з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «підполковник», пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе, в порушення вимог ст. ст. 76, 77, 130, 131, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року N?300, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в супереч інтересам служби, здійснив зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , в період з 01.07.2023 по 02.08.2024, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 , яка розташована
за адресою: АДРЕСА_2 , будучи прямим начальником для військовослужбовця військової частини НОМЕР_8 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа3) та відповідно до обов?язків несення військової служби був зобов?язаний перебувати на території військової частини НОМЕР_3 , як військова службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, надав вказаному військовослужбовцю дозвіл без законних підстав перебувати поза межами військової частини НОМЕР_7 та не виконувати обов?язки військової служби, натомість проводити час на власний розсуд, задовольняючи свої побутові та особисті потреби, а також, забезпечив облік робочого часу військовослужбовця особа3, який фактично в період з 01.07.2023 по 02.08.2024, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, за сприяння ОСОБА_4 ухилявся від виконання обов?язків, покладених на нього, у зв?язку із проходженням військової служби, та не перебував на місці несення служби. Зокрема, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 01.07.2023, підтримав пропозицію особи3 щодо надання останньому можливості ухилитися від несення обов?язків військової служби, шляхом зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем, та у зв?язку із цим, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зажадав від особи3 передати йому банківську картку із наданням доступу до її рахунку для зняття ОСОБА_4 грошових коштів, які складають грошове забезпечення особи3 за період його ухилення від обов?язків несення військової служби.
Також, з метою досягнення злочинного результату у вигляді одержання заробітної платні особи3 як неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, будучи прямим начальником для військових службових осіб військової частини НОМЕР_3 , уповноважених здійснювати контроль та фіксувати перебування особи3 на військовій службі (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), надав розпорядження щодо щомісячного табелювання перебування особи3 на військовій службі та виплати останньому грошового забезпечення. Отримавши від особи3 доступу до рахунку банківської картки банку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_9 , на який останньому здійснювалися виплати грошового забезпечення фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_7 в якості щомісячної заробітної платні, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Одеса, більш точного місця не встановлено, регулярно, в період часу з 01.07.2023 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, здійснював зняття готівки через банківські термінали, яку привласнював собі, отримуючи в такий спосіб неправомірну вигоду для себе. Таким чином, ОСОБА_4 завдав тяжкі наслідки Державі у вигляді незаконно нарахованого та виплаченого особі3 фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_3 грошового забезпечення за період ухилення останнім від несення обов?язків військової служби, тобто з 01.07.2023 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, в сумі 658 155,96 гривень, яке ОСОБА_4 за попередньою
домовленістю та з відома військовослужбовця особи3, одержував як неправомірну вигоду шляхом зняття грошових коштів з банківського карткового рахунку.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Епізод 6. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді заступника командира військової частини з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні «підполковник», в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 56, 57, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?548-XIV, ст. ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?551-XIV, у період з 01.07.2023 по 02.08.2024 (момент припинення злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вищевказаних вимог нормативних актів України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, у власних цілях та в інтересах військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 особа3 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа3), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення та шляхом неповідомлення командира військової частини про відсутність військовослужбовця особа3 на військовій службі в період з 01.07.2023 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, шляхом усунення перешкод в реалізації ухилення особи3 від військової служби, сприяння приховуванню кримінального правопорушення вчинив пособництво в ухиленні особи3 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, тобто пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Епізод 7. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_3 з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «підполковник», пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе, в порушення вимог ст. ст. 76, 77, 130, 131, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року N?300, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в супереч інтересам служби, здійснив зловживання своїм службовим становищем
за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 в період з 29.11.2023 по 02.08.2024, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , будучи прямим начальником
для військовослужбовця військової частини НОМЕР_10 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа4) та відповідно до обов?язків несення військової служби, був зобов?язаний перебувати на території військової частини НОМЕР_3 , як військова службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, надав вказаному військовослужбовцю дозвіл без законних підстав перебувати поза межами військової частини НОМЕР_3 та не виконувати обов?язки військової служби, натомість проводити час на власний розсуд, задовольняючи свої побутові та особисті потреби, а також, забезпечив облік робочого часу військовослужбовця особа4, який фактично в період з 29.11.2023 по 02.08.2024, більш точного часу встановити не виявилося за можливе, за сприяння
ОСОБА_4 , ухилявся від виконання обов?язків, покладених на нього у зв'язку із проходженням військової служби, та не перебував на місці несення служби. Зокрема, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, однак не пізніше 29.11.2023, підтримав пропозицію особи4 щодо надання останньому можливості ухилитися від несення обов?язків військової служби, шляхом зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем, та у зв?язку з цим, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зажадав від особи4 передати йому банківську картку із наданням доступу до її рахунку для зняття ОСОБА_4 грошових коштів, які складають грошове забезпечення особи4 за період його ухилення від обов?язків несення військової служби. Також, з метою досягнення злочинного результату у вигляді одержання заробітної платні особи4, як неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, будучи прямим начальником для військових службових осіб військової частини НОМЕР_3 , уповноважених здійснювати контроль та фіксувати перебування особи4 на військовій службі (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), надав розпорядження щодо щомісячного табелювання перебування особи4 на військовій службі та виплати останньому грошового забезпечення. Отримавши від особи4 доступу до рахунку банківської картки банку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_11 , на який останньому здійснювалися виплати грошового забезпечення фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_3 , в якості щомісячної заробітної платні, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Одеса, більш точного місця не встановлено, регулярно, в період часу з 29.11.2023 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, здійснював зняття готівки через банківські термінали, яку привласнював собі, отримуючи в такий спосіб неправомірну вигоду для себе. Таким чином, ОСОБА_4 завдав тяжкі наслідки Державі у вигляді незаконно нарахованого та виплаченого особі4 фінансовим підрозділом військової частини НОМЕР_3 грошового забезпечення за період ухилення останнім від несення обов?язків військової служби, тобто з 29.11.2023 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, в сумі 404 390,01 гривень, яке ОСОБА_4 за попередньою домовленістю та з відома військовослужбовця особи4, одержував як неправомірну вигоду шляхом зняття грошових коштів з банківського карткового рахунку.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Епізод 8. Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді заступника командира військової частини з медичного постачання, помічника начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення - начальника відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_12 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні «підполковник», в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 56, 57, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?548-XIV, ст.ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N?551-XIV, у період з 29.11.2023 по 02.08.2024 (момент припинення злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вищевказаних вимог нормативних актів України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, у власних цілях та в інтересах військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 особа4 (матеріали щодо даної особи виділені в окреме провадження та далі по тексту зазначається як особа4), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення та шляхом неповідомлення командира військової частини про відсутність військовослужбовця особа4 на військовій службі в період з 29.11.2023 по 02.08.2024, більш точний час встановити не надалось можливим, шляхом усунення перешкод в реалізації ухилення особи4 від військової служби, сприяння приховуванню кримінального правопорушення, вчинив пособництво в ухиленні особи4 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Діяння ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, тобто пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов?язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 472 КПК України 01.07.2025 між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Так, згідно з умовами зазначеної угоди обвинувачений ОСОБА_4 , зобов'язався під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувального акту, при цьому сторона обвинувачення і сторона захисту погодили призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання: - за ч. 2 ст. 364 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади в Збройних силах України, інших органах влади, що пов'язані з можливістю впливу на нарахування заробітної платні підлеглим працівникам, контролем за обліком робочого часу підлеглих працівників, а також посади, пов'язані з можливістю управління матеріальними ресурсами строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень; - за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з позбавленням права обіймати посади в Збройних силах України, інших органах влади, що пов'язані з можливістю впливу на нарахування заробітної платні підлеглим працівникам, контролем за обліком робочого часу підлеглих працівників, а також посади, пов'язані з можливістю управління матеріальними ресурсами строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. На підставі ч. 1 ст. 58 КК України, замість позбавлення волі на строк 2 роки призначити службове обмеження на той самий строк із відрахуванням в дохід держави у розмірі 20 % із суми грошового забезпечення.
Обставини, якими сторони керувались при досягненні угоди є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та інших обставин, із врахуванням викриття обставин вчинення кримінального правопорушення. Обвинуваченого ОСОБА_4 позитивно характеризуються з місця служби, та те, що він продовжує виконувати обов'язки військової служби з відсічі збройної агресії РФ проти України, те, що він раніше не судимий.
У судовому засіданні прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 364 КК України, за вказаних вище обставин, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та погодився із призначенням узгодженого сторонами покарання.
Також обвинувачений зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягав на її затвердженні.
Захисник ОСОБА_5 проти затвердження зазначеної угоди не заперечував.
Вивчивши угоду про визнання винуватості, надані матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно зі ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, при цьому судом з'ясовано, що останній цілком розуміє права, визначені п. п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Діяння обвинуваченого ОСОБА_4 за сукупністю вчиненого кваліфікуються за:
- ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;
- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, як пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов?язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану;
Зазначені кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69-2 КК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України сторонами угоди про визнання винуватості може бути узгоджено та судом призначено основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, але не нижче від найнижчої межі, встановленої цим Кодексом.
На підставі викладеного, зважаючи на наявність кількох, зазначених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд вважає, що угода про визнання винуватості в цілому відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. ст. 65, 69, 69-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
За таких обставин угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню вироком суду.
Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не пред'являвся.
Накладений у кримінальному провадженні арешт на майно згідно з ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси: від 08.08.2024 (провадження 1-кс/947/10456/24); від 08.08.2024 (провадження 1-кс/947/10457/24); від 09.08.2024 (провадження 1-кс/947/10459/24); від 13.08.2024 (провадження 1-кс/947/10460/24), а також арешт, накладений згідно з ухвалами слідчих суддів на майно, яке в подальшому було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, в тому числі транспортний засіб Hyundai Tucson, чорного кольору, 2017 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 - підлягає скасуванню, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до приписів ст. 100 КПК України, зокрема:
- транспортний засіб Hyundai Tucson, чорного кольору, 2017 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 підлягає поверненню власнику (законному володільцю) ОСОБА_4 ;
- витяг з наказу про прийняття на роботу № 94 від 04.09.2023 на 1 арк., довідка видана ОСОБА_6 на 1 арк., які поміщено до сейф пакету 600378535; - мобільний телефон марки Redmi синього кольору, у чохлі сірого кольору, imei1: НОМЕР_14 , imei2: НОМЕР_15 із sim-картами мобільного оператора «Київстар» та «Лайф» НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , який поміщено до сейф пакету 132009099, що належить ОСОБА_6 , підлягає поверненню законному володільцю;
- мобільний телефон марки Redmi, imei1: НОМЕР_18 , imei2: НОМЕР_19 ; мобільний телефон марки Xiaomi, imei1: НОМЕР_20 , imei2: НОМЕР_21 ; військовий квіток № НОМЕР_22 ; довідка військової частини № НОМЕР_23 від 08.07.2024, які поміщено до сейф-пакету 1032516, що належать ОСОБА_7 , підлягає поверненню законному володільцю;
- мобільний телефон марки Samsung, imei1: НОМЕР_24 , imei2: НОМЕР_25 ; військово-обліковий документ № НОМЕР_26 ; довідка військової частини № НОМЕР_23 від 08.07.2024, які поміщено до сейф-пакету 1032516, що належать ОСОБА_8 , підлягає поверненню законному володільцю;
- мобільний телефон марки Samsung № 52, imei1: НОМЕР_27 , imei2: НОМЕР_28 , із сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_29 , військовий квіток НОМЕР_30 на ім'я ОСОБА_9 , які поміщено до сейф-пакету В2008177 - підлягає поверненню власнику (законному володільцю);
- мобільний телефон марки Apple моделі IPhone s/n НОМЕР_31 з пошкодженнями (тріщиною) скла спереду та ззаду sim- карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_32 , який поміщено до сейф-пакету № S1030242, що належить ОСОБА_10 , підлягає поверненню власнику (законному володільцю);
- банківська картка «ПриватБанк», з номером: НОМЕР_33 , банківська картка «Укргазбанк», з номером: НОМЕР_34 , 2 банківські картки «Південний», з номерами: НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 , які поміщено до сейф-пакету № S2050349, - підлягає поверненню власникам (законним володільцям);
- мобільний телефон марки Redmi модель «pro 11», imei: НОМЕР_37 , який поміщено до сейф-пакету № S2050356, що належать ОСОБА_11 , підлягає поверненню власникам (законним володільцям) ОСОБА_11 ;
- 11 банківських карток «ПриватБанк», з наступними номерами: НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , які поміщено до сейф-пакету № S1030241, підлягають поверненню власникам (законним володільцям);
- копії наступних документів: довідки військово-лікарської комісії від 04.04.2023 № 10/1249 на ім'я ОСОБА_12 , 1993 р.н., на 1 арк., тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_49 на ім'я ОСОБА_12 , 1993 р.н., на 1 арк., паспорта громадянина України серія НОМЕР_50 на ім'я ОСОБА_13 на 1 арк., реєстраційного номеру картки платника податків на ім'я ОСОБА_13 на 1 арк., довідки військово-лікарської комісії від 07.12.2022 № ВЛК/7469 на ім'я ОСОБА_13 , 1984 р.н., на 1 арк., тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_51 на ім'я ОСОБА_13 на 1 арк., 2 фотокартки 3х4 см, які поміщено до сейф-пакету № В1016715, - слід повернути законному володільцю;
- банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_11 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_5 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_9 ; банківська карта «МТВ BANK» з номером НОМЕР_52 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_53 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_54 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_6 ; банківська картка АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_55 ; банківська картка Ощадбанк з номером НОМЕР_56 , які запаковано до сейф-пакету № 400236957, підлягає поверненню власникам (законним володільцям);
- мобільний телефон марки Apple Iphone, модель не відома, темно-сірого кольору, який належить ОСОБА_4 , який запаковано до сейф-пакету № 400236956, слід повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
- електронний документ в форматі «Excel» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »
з 13.03.2023, об?ємом 136 КБ; електронний документ в форматі «Excel» під назвою «Штатна книга 78
РГ з 15.06.2023 з медичною ротою» об?ємом 244 КБ; електронний документ, а саме картка на робочому столі під назвою «стара інфа» об?ємом 340 ГБ; електронний документ в форматі «Excel» під назвою «Штатна книга 78 РГ», 3 файли об?ємом по 346 КБ кожний; електронний документ в форматі «Excel» під назвою «Штатна книга 3Ф» об?ємом 97 КБ, які скопійовано на флеш-носій та поміщено до
сейф-пакету № B1016543 підлягають збереженню в матеріалах досудового розслідування;
- копія паспорта на ім'я ОСОБА_14 ; ідентифікаційний код ОСОБА_7 на 1 арк.; ідентифікаційний код ОСОБА_15 на 1 арк., які поміщено у сейф-пакет № 800356940, підлягають поверненню власникам (законним володільцям).
- документи в оригіналі: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 223 від 03.10.2022 щодо призначення на посаду молодшої медичної сестри відділення медичної реабілітації та відновлення, накладна вимога до наказу командира № 233 від 03.10.2022 щодо видачі майна ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_16 , слід повернути законному володільцю, а саме: уповноваженій особі відповідної військової частини;
- банківську картку Золота Універсальна № НОМЕР_57 , дійсна до 12/26, які поміщено до сейф-пакету № 400236751 слід повернути власнику (законному володільцю).
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1463-34-25 від 20.06.2025 в сумі 110260,8 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до приписів ст. 124 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9 176-178, 181, 194, 314, 373, 374, 376, 392, 394, 395, 468, 469, 473- 475, 532КПК України,-
Угоду про визнання винуватості укладену 01.07.2025 між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України та призначити покарання за:
- ч. 2 ст. 364 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади в Збройних силах України, інших органах влади, що пов'язані з можливістю впливу на нарахування заробітної платні підлеглим працівникам, контролем за обліком робочого часу підлеглих працівників, а також посади, пов'язані з можливістю управління матеріальними ресурсами строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень;
- ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з позбавленням права обіймати посади в Збройних силах України, інших органах влади, що пов'язані з можливістю впливу на нарахування заробітної платні підлеглим працівникам, контролем за обліком робочого часу підлеглих працівників, а також посади, пов'язані з можливістю управління матеріальними ресурсами строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком 2 роки із відрахуванням в дохід держави у розмірі 20% із суми грошового забезпечення.
Накладений у кримінальному провадженні арешт на майно згідно з ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси: від 08.08.2024 (провадження 1-кс/947/10456/24); від 08.08.2024 (провадження 1-кс/947/10457/24); від 09.08.2024 (провадження 1-кс/947/10459/24); від 13.08.2024 (провадження 1-кс/947/10460/24), а також арешт, накладений згідно з ухвалами слідчих суддів на майно, яке в подальшому було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, в тому числі транспортний засіб Hyundai Tucson, чорного кольору, 2017 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 - скасувати.
Речові докази, у кримінальному провадженні, а саме:
- транспортний засіб Hyundai Tucson, чорного кольору, 2017 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 , - повернути власнику (законному володільцю) ОСОБА_4 ;
- витяг з наказу про прийняття на роботу № 94 від 04.09.2023 на 1 арк., довідку видану ОСОБА_6 на 1 арк., які поміщено до сейф пакету 600378535; мобільний телефон марки Redmi синього кольору, у чохлі сірого кольору, imei1: НОМЕР_14 , imei2: НОМЕР_15 із sim-картами мобільного оператора «Київстар» та «Лайф» НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , який поміщено до сейф пакету 132009099, що належить ОСОБА_6 , - повернути законному володільцю;
- мобільний телефон марки Redmi, imei1: НОМЕР_18 , imei2: НОМЕР_19 ; мобільний телефон марки Xiaomi, imei1: НОМЕР_20 , imei2: НОМЕР_21 ; військовий квіток № НОМЕР_22 ; довідка військової частини № НОМЕР_23 від 08.07.2024, які поміщено до сейф-пакету 1032516, що належать ОСОБА_7 , - повернути законному володільцю;
- мобільний телефон марки Samsung, imei1: НОМЕР_24 , imei2: НОМЕР_25 ; військово-обліковий документ № НОМЕР_26 ; довідка військової частини № НОМЕР_23 від 08.07.2024, які поміщено до сейф-пакету 1032516, що належать ОСОБА_8 , повернути законному володільцю;
- мобільний телефон марки Samsung № 52, imei1: НОМЕР_27 , imei2: НОМЕР_28 , із сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_29 , військовий квіток НОМЕР_30 на ім'я ОСОБА_9 , які поміщено до сейф-пакету В2008177, - повернути власнику (законному володільцю);
- мобільний телефон марки Apple моделі IPhone s/n НОМЕР_31 з пошкодженнями (тріщиною) скла спереду та ззаду sim- карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_32 , який поміщено до сейф-пакету № S1030242, що належить ОСОБА_10 , - повернути власнику (законному володільцю);
- банківську картку «ПриватБанк», з номером: НОМЕР_33 , банківську картку «Укргазбанк», з номером: НОМЕР_34 , 2 банківські картки «Південний», з номерами: НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 , які поміщено до сейф-пакету № S2050349, - повернути власникам (законним володільцям);
- мобільний телефон марки Redmi модель «pro 11», imei: НОМЕР_37 , який поміщено до сейф-пакету № S2050356, що належать ОСОБА_11 , - повернути власникам (законним володільцям);
- 11 банківських карток «ПриватБанк», з наступними номерами: НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , які поміщено до сейф-пакету № S1030241, - повернути власникам (законним володільцям);
- копії наступних документів: довідки військово-лікарської комісії від 04.04.2023 № 10/1249 на ім'я ОСОБА_12 , 1993 р.н., на 1 арк., тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_49 на ім'я ОСОБА_12 , 1993 р.н., на 1 арк., паспорта громадянина України серія НОМЕР_50 на ім'я ОСОБА_13 на 1 арк., реєстраційного номеру картки платника податків на ім'я ОСОБА_13 на 1 арк., довідки військово-лікарської комісії від 07.12.2022 № ВЛК/7469 на ім'я ОСОБА_13 , 1984 р.н., на 1 арк., тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_51 на ім'я ОСОБА_13 на 1 арк., 2 фотокартки 3х4 см, які поміщено до сейф-пакету № В1016715, - повернути законному володільцю;
- банківську картку АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_11 ; банківську карткауАТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_5 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_9 ; банківська карта «МТВ BANK» з номером НОМЕР_52 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_53 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_54 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_6 ; банківську картку АТ КБ «Приватбанк» з номером НОМЕР_55 ; банківську картку Ощадбанк з номером НОМЕР_56 , які запаковано до сейф-пакету № 400236957, - повернути власникам (законним володільцям);
- мобільний телефон марки Apple Iphone, модель не відома, темно-сірого кольору, який належить ОСОБА_4 , який запаковано до сейф-пакету № 400236956, - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
- електронний документ в форматі «Excel» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »
з 13.03.2023, об?ємом 136 КБ; електронний документ в форматі «Excel» під назвою «Штатна книга 78
РГ з 15.06.2023 з медичною ротою» об?ємом 244 КБ; електронний документ, а саме картка на робочому столі під назвою «стара інфа» об?ємом 340 ГБ; електронний документ в форматі «Excel» під назвою «Штатна книга 78 РГ», 3 файли об?ємом по 346 КБ кожний; електронний документ в форматі «Excel» під назвою «Штатна книга 3Ф» об?ємом 97 КБ, які скопійовано на флеш-носій та поміщено до
сейф-пакету № B1016543, - зберігати в матеріалах досудового розслідування;
- копію паспорта на ім'я ОСОБА_14 ; ідентифікаційний код ОСОБА_7 на 1 арк.; ідентифікаційний код ОСОБА_15 на 1 арк., які поміщено у сейф-пакет № 800356940, - повернути власникам (законним володільцям);
- документи в оригіналі: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 223 від 03.10.2022 щодо призначення на посаду молодшої медичної сестри відділення медичної реабілітації та відновлення, накладна вимога до наказу командира № 233 від 03.10.2022 щодо видачі майна ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_16 , повернути законному володільцю, а саме: уповноваженій особі військової частини ВЧ НОМЕР_3 ;
- банківську картку Золота Універсальна № НОМЕР_57 , дійсна до 12/26, які поміщено до сейф-пакету № 400236751,- повернути власнику (законному володільцю).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1463-34-25 від 20.06.2025 у кримінальному провадженні, в сумі 110260,8 грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1