Справа № 507/1500/25
Провадження № 1-кп/507/72/2025
Номер рядка звіту 23
21.08.2025 рокуселище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любашівка кримінальне провадження №12025162360000208 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснополь Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця-помічника гранатометника першого механізованого відділення третього механізованого взводу третьої механізованої роти батальйону тактичної групи військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в силу ст.89 КК України не маючого судимість, -
про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор ОСОБА_4
потерпіла ОСОБА_5
сторона захисту:
обвинувачений ОСОБА_3
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за встановлених обставин:
ОСОБА_3 , він будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією у військовому званні «солдат» та перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «сімейний насильник», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з листопада місяця 2024 року по березень 2025 року, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу, приниженні її гідності, що призвело до психологічних страждань останньої, а також призвело до змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню як особистості потерпілої ОСОБА_5 .
Так, 09.11.2024, приблизно о 08 годині, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв'язку із чим ОСОБА_3 відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області № 507/2508/24 від 26.11.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 01.03.2025, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв'язку із чим ОСОБА_3 відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області № 507/502/25 від 18.03.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, 15.03.2025, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, у зв'язку із чим ОСОБА_3 відповідно до постанови Любашівського районного суду Одеської області № 507/620/25 від 27.03.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
Крім цього, 02.06.2025, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 акт психологічного домашнього насильства, що виразився у формі висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої.
Таким чином, дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.126-1 КК України визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені вобвинувальному акті, зокрема розповів, що він співмешкає із ОСОБА_5 . За час спільного проживання між ними неодноразово виникали сварки, в ході яких він ображав ОСОБА_5 , висловлювався грубою нецензурною лайкою на її адресу, його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за домашнє насильство щодо ОСОБА_5 . В скоєному кається, просив суворо не карати, завірив про недопустимість вчинення правопорушень подальшому, а також пояснив, що припинив вживати алкоголь, закодувався.
Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному кримінальному правопорушення , повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також їм зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ст. 126-1 КК України за ознакою домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, за місцем проживання характеризується негативно, проживає із співмешканкою, виховують неповнолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не знаходиться. Поряд із тим, суд враховує пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин.
Так, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
З урахуванням обставин кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ст.126-1 КК України у виді позбавлення волі.
Під час судового розгляду судом проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність у нього будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, суд враховуючи також думку потерпілої, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне застосувати ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням.
При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання не має.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити покарання за ст. 126-1 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1