Справа № 446/1279/25
19.08.2025 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 15.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141420000103 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області, з професійно-технічною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка депутатом не являється, на утриманні якої малолітніх, неповнолітніх дітей, осіб похилого віку не має, особи з інвалідністю 3 групи, раніше не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
представника потерпілої сторони ОСОБА_5
ОСОБА_3 в березні 2021 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно розуміючи, що нею не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу їй у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно знаючи, що визначена нею земельна ділянка охоплює берегову смугу лівого берега річки Західний Буг, умисно, діючи всупереч вимогам статей 60, 61, 116-126 Земельного Кодексу України, ст. ст. 79, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких прибережна захисна смуга для середніх річок становить 50 метрів, на земельній ділянці площею 0,0991 га, яка знаходиться між лівим берегом річки Західний Буг та земельною ділянкою із кадастровим номером 4622184900:08:000:0009, що розташована поруч із селом Прибужани Кам'янка-Бузької територіальної громади Львівської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 за допомогою сторонньої особи, яка не була обізнана про протиправні наміри ОСОБА_3 та не діяла як співвиконавець злочину, здійснила незаконне розорювання земельної ділянки, засіювання на ній сільськогосподарських культур, урожай яких зібрала в серпні 2021 року, чим самовільно зайняла земельну ділянку водного фонду в охоронній зоні прибережної захисної смуги річки Західний Буг, яка відноситься до категорії середніх річок та використовувала її у власних цілях.
Таким чином, органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразилися самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України.
В підготовчому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 подала клопотання, в якому просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження відносно неї.
Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому засіданні, проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 цього Кодексу та закриття даного кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України не заперечив.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, здійснюються судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких зупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду, та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).
В підготовчому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Відповідно до покарання, передбаченого в інкримінованому правопорушенні, обвинуваченій ОСОБА_3 таке відноситься до нетяжкого злочину.
Разом з тим, згідно обвинувального акту, дії ОСОБА_3 , які виразилися в самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні мали місце у період з березня по серпень 2021 року, тобто на даний час минуло більше 3 (трьох) років.
Таким чином, на момент розгляду судом кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_3 закінчився передбачений законом строк давності притягнення її за ч. 2 ст. 197-1 КК України до кримінальної відповідальності.
При цьому судом встановлено, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази того, що протягом цього часу обвинувачена притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення іншого кримінального правопорушення чи ухилялася від слідства та суду, що мало б наслідком зупинення перебігу давності.
З урахуванням наведених обставин, обвинувачена має право на звернення із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
В підготовчому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 суть пред'явленого обвинувачення зрозуміла, розуміє свої права, визначені ч.ч. 2-3 ст. 285 КПК України та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
Обвинуваченій судом роз'яснено, що застосування до неї положень ст. 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення її від кримінальної відповідальності, на що остання підтвердила своє розуміння зазначених норм закону, підтримала заявлене клопотання та просила суд закрити кримінальне провадження, звільнивши її від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відтак, з'ясувавши позицію обвинуваченої ОСОБА_3 та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягають до задоволення.
Питання речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до приписів статей 122, 124 КПК витрати на проведення експертизи не підлягають стягненню з обвинуваченого, а їх необхідно віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід не обирався.
Арешти накладені на майно ухвалами слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.
Керуючись ст. 100, 124, 284, 285, 288 КПК України, ч.1 ст. 49 КК України, суд -
клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задоволити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені 15.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141420000103 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 09.05.2025 у справі № 446/986/25 - скасувати.
Речові докази: самовільно зайняту шляхом розорювання земельну ділянку площею 0,0991 га, яка знаходиться в межах населеного пункту між лівим берегом річки Західний Буг та земельною ділянкою із кадастровим номером 4622184900:08:000:0009, що розташована в межах села Прибужани Львівського району Львівської області - залишити у комунальній власності Кам'янка-Бузької міської ради.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1