Справа № 380/11875/25
Провадження № 2-а/438/24/2025
іменем України
21 серпня 2025 року м.Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Радановича Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Дівчур В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про скасування постанови серія ЕНА №4905951 від 06.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівської області про скасування постанови серія ЕНА №4905951 від 06.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.06.2025 на нього незаконно та безпідставно винесено постанову серія ЕНА №4905951 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка була винесена 06.06.2025 о 11:34:38 інспектором відділення поліції №1 (місто Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Матлак У.М. за адресою: Львівська, Дрогобицький, м.Борислав, вулиця І. Сеник (Тернавка). Даною незаконною постановою застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Вказує, що обставини викладені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, тому постанова ЕНА №4905951 від 06.06.2025 є незаконною, необґрунтованою і такою, що винесена інспектором формально, з грубим порушенням норм Конституції України, положень ПДР та положень КУпАП, порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, без фактичного та реального з'ясування та дослідження всіх обставин справи, без зазначення доказів та встановлення будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції України у Львівській області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу до електронного кабінету.
У відповідності до ч. 4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4905951 від 06.06.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за те, що він 06.06.2025 о 11:32:37 у м. Бориславі, вул. І. Сеник (Тернавка), керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN SHARAN НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.34 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тощо.
У Правилах дорожнього руху пункт 34 відсутній, натомість у ПДР є розділ 34 під назвою «Дорожня розмітка», який містить 2 глави, кожна з яких містить багато пунктів.
Пункт 1.1 Глави 1 (Горизонтальна розмітка ) розділу 34 ПДР визначає, що вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Допущена неточність в оскаржуваній постанові серії ЕНА №4905951 від 06.06.2025 у визначенні пункту ПДР який порушено, вносить невизначеність щодо суті і обставин порушення позивачем ПДР та ставить під сумнів сам факт порушення ПДР.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з'ясуванні всіх обставин у справі.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Абзацом 1 ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП зафіксоване лише в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4905951 від 06.06.2025, інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем суду не подано та судом не здобуто.
З позовної заяви вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки вимог п. 34 ПДР він не порушував. Позивач наполягає, що перетину суцільної лінії розмітки 1.1 він не здійснював, а здійснив об'їзд транспортного засобу з увімкнутими сигналами аварійної зупинки, через переривчасту лінію розмітки, що є дозволеним маневром згідно п.10.1 ПДР.
В оскаржуваній постанові інспектор обмежилася лише описом скоєного правопорушення, без належної мотиваційної оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис адміністративного правопорушення. Відтак матеріали справи не містять жодних доказів, які поза розумним сумнівом доводять вчинення позивачем вказаного адміністративного порушення, з яких можна було б зробити висновок про винуватість позивача.
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26.04.2018 висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Враховуючи, що відповідач заперечень та будь-яких достовірних доказів які б підтверджували правомірність прийнятої постанови серії ЕНА №4905951 від 06.06.2025 суду не надав, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право
скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 69, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 126, 245 КУпАП, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕНА №4905951 від 06.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Матлак Уляною Миронівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108833.
Суддя Григорій РАДАНОВИЧ