ЄУН справи: 336/7364/25>
Номер провадження: 1-кп/336/1390/2025
21 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
у присутності:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Шевченківського районного суду міста Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082320000743 від 03 червня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Оріхів Пологівського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працює зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
За обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в період часу з 2022 року по 2024 рік (точного часу та дати не встановлено) знаходячись на околицях села Широкого Пологівського району Запорізької області в лісосмузі виявив на землі патрони калібру 7,62*54 мм в кількості 3 одиниці, патрони калібру 7,62*39 мм в кількості 423 одиниці, патрони калібру 5,45*39 мм в кількості 393 одиниці, патрони калібру 12,7*99 мм в кільсості 2 одиниці, тротилову шашку, фрагмент тратилової шашки вагою 88г, пластичну вибухову речовину жовтого кольору приблизно вагою 110г, 5 корпусів гранати Ф-1, 3 корпусу гранати РГД-5, 2 корпуси гранат іноземного виробництва, 6 запалів типу УЗРГМ, 2 запала до ручних гранат іноземного виробництва, корпус протитанкової міни та циліндричну картону купорку, яка складається з двох частин, вага кожної 2600 г,у яких мітиться порох.
У подальшому, діючи всупереч вимогам законодавства, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання боєприпасів та вибухових речовин, без передбаченого дозволу, придбав зазначені вище патрони та боєприпаси шляхом привласнення знайденого, чим здійснив придбання вибухових речовин та боєприпасів без передбаченого Законом дозволу.
Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним вибухові речовини та боєприпаси до своїх господарських будівель, розташованих на території домоволодіння за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , - де зберігав без передбаченого Законом дозволу до 08:28 год. 07 червня 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.
Сторонами провадження досягнуто угоди про визнання винуватості.
Суду надано скріплену підписами угоду про визнання винуватості від 21 серпня 2025 року, укладену у м. Запоріжжя між прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Виходячи із змісту угоди, ОСОБА_4 в повному обсязі визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України за обставин, які викладені у письмовому повідомленні про підозру та підтверджує факт беззаперечного визнання вини.
В угоді сторони підтвердили, що матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана; обставиною, що пом'якшує відповідальність є щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.
Також угодою сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та у відповідності до ст.75 КК України сторони дійшли висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у вигляді позбавлення волі та можливість звільнення від відбування зазначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки з покладенням на нього обов'язків, визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
ОСОБА_4 погодився на призначення узгодженого покарання, а також отримав роз'яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України, - обмеження на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, а також відмова від здійснення прав, передбачених абз.1,4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів та стягнути судові витрати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.263 КК України незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке згідно з приписами ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 469 КПК України між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст.474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить інтересам осіб, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до п.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та підозрюваним, за участю захисника 21 серпня 2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз.
Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнав повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 21 серпня 2025 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_4 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, одружений.
За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та підозрюваним за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Процесуальні витрати по справі суд у відповідності до приписів ст.122 КПК України покладає на державу.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відсутні підстави для застосування запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 серпня 2025 року між прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати, скасувати попередні заходи забезпечення кримінального провадження.
Процесуальні витрати покласти на державу.
Речові докази: 3 гільзи експериментально стріляних патронів, упакованих в сейф-пакет №3873312; 2 гільзи та 2 кулі, запаковані до сейф-пакету №3873267; 30 патронів, 10 гільз, 4 обойми, упакованих до сейф пакету №6122037; 54 патрона, 6 гільз експериментально стріляних патронів, 6 обойм, упакованих до сейф-пакету №2831923; 61 патрон, 16 гільз упаковані до сейф-пакету №2831925; 57 патронів,10 гільз експериментально стріляних патронів, упакованих до сейф-пакету №2831920; 70 патронів, 10 гільз, упакованих до сейф-пакету №6155015%46 патронів, 14 гільз, упакованих до сейф-пакету №2831939; 33 патрона, 6 гільз експериментально стріляних патронів , 4 обойми, упакованих до сейф-пакету №2831922; 49 патронів, 10 гільз, упакованих до сейф-пакету №2831945; 24 патрона, 6 гільз, упакованих до сейф-пакету №6122038; 50 патронів, 10 гільз експериментально стріляних патронів, упакованих до сейф пакету №2831921; 46 патронів, 14 гільз, упакованих до сейф-пакету №6122017; 28 патронів, 12 гільз, упакованих до сейф-пакету №6122040; 44 патрона, 20 гільз, упакованих до сейф-пакету №2831924; 45 патронів, 15 гільз, упакованих до сейф-пакету №6122039; димова шашка, упакована до сейф-пакету №5764133 - які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082320000743 від 03.06.2025 року, - відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 року №186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил України» у встановленому чинним законодавством порядку передати у власність держави в особі Міністерства оборони України для потреб Збройних Сил України після набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Суддя ОСОБА_1