21.08.2025
ЄУН №337/3835/25
Провадження №2а/337/61/2025
21 серпня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
представниці позивача Волошиної Є.В.
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представниця позивача ОСОБА_1 - адвокат Волошина Є.В. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Представниця позивача покликається на те, що 03.05.2025 року ОСОБА_1 зупинили співробітники поліції з метою перевірки його документів, Позивачем було надано для огляду військовий квиток серії НОМЕР_1 , та роздруківка ВОД з Резерва+ в якій було зазначено відстрочка до 26.06.2026 року, тип відстрочки: бронювання. Представники поліції висунули вимогу показати бронювання у застосунку Резерв+ на телефоні. Однак, на той час телефон залишився дома, що позбавило можливості Позивача зайти до зазначеного застосунку, та як наслідок, йому було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перевірки даних щодо бронювання. Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 , була здійсненна перевірка Позивача на наявність бронювання проте військовий квиток не було повернуто та наразі він перебуває у Відповідача.
23 липня 2025 року у застосунок Дія, ОСОБА_1 отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження та у додатках банку надійшло повідомлення про накладення арешту на рахунки.
24.07.2025 року Позивач звернувся до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з метою зясування підстав відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки. З постанови державного виконавця Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Колесник О.П. від 22.07.2025 року стало відомо, що підставою про відкриття виконавчого провадження стала постанова № 55/640 видана 08.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Детально ознайомившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 вважає її незаконної та такою, що підлягає скасуванню.
Так, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення № 55/640, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто начальником структурного підрозділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Разом з тим, повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальники структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_2 таких повноважень не мають. ІНФОРМАЦІЯ_4 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно, начальник структурного відділу РТЦК не наділений повноваженнями згідно із законом проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, зокрема й за ст. 210-1 КУпАП. Вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено неповноважною особою.
Відповідно до оскаржуваної постанови: «Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 55/640 від 03.05.2025 р., громадянин ОСОБА_1 , 03.05.2025 року як військовозобов'язаний не мав при собі військовий документ (військовий квиток, приписне, посвідчення, тимчасове посвідчення замість військового квитка) чим порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий порядок.» Однак, вказані обставини не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки під час перевірки у Позивача був як військовий квиток так й ВОД з Резерву+. Також, відповідно до постанови: «В протоколі № 55/640 від 03.05.2025 ОСОБА_1 : «ВОД забув вдома». Дані пояснення Позивач не міг надавати, оскільки це не відповідає дійсності та Позивач навіть й не здогадувався, що його притягують до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.
Вважає, що враховуючи відсутність доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова № 55/640 від 08 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Просить суд поновити ОСОБА_1 , строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 55/640 від 08.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Визнати протиправною та скасувати постанову підполковника ОСОБА_2 № 55/640 від 08.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2025 року адміністративний позов, прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі призначене судове засідання з викликом сторін.
12.08.2025 року до суду від представника відповідача по системі «Електронний суд» надійшов відзив на позов, узагальненими доводами якого вказано, що із зазначеним в позовній заяві підставами для оскарження постанови № 55/640 від 08.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач не погоджується в повному обсязі, як з такими що не відповідають дійсним обставинам справи, такими які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Представник відповідача висновує про законність постанови №55/640 від 08.05.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вона є обґрунтованою та такою, що прийнята без порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також вказав, що постанову по справі про адміністративне правопорушення № 55/640 від 08.05.2025 р. на адресу ОСОБА_1 було направлено 26.06.2025 р. (поштова квитанція ПН №215600426655 та відтиск поштового штемпеля). У зв'язку з тим що ОСОБА_1 не забрав лист з поштовим трекером № 6912302407984 11.07.2025 лист із постановою повернувся відправнику про що свідчить довідка про причини повернення/досилання.
Відповідно до абз. 7 ст. 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Згідно довідки про причини повернення/досилання днем повернення поштового конверта в якому було надіслано постанову є 11.07.2025 р. натомість з позовною заявою позивач звернувся 25.07.2025 р. тобто з порушення строку звернення до суду.
Просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_6 без розгляду. У разі якщо суд не вбачатиме підстав для залишення позову без розгляду, відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_6 в повному обсязі - відмовити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився у відзиві на позов просить справу розглянути за відсутності представника відповідача.
Представниця позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги з мотивів викладених у позові.
Також пояснила, що відповідач не мав права складати постанову, у позивача були всі необхідні військово облікові документи, перевірка документів проводилась без фіксації процесу перевірки документів із застосуванням технічних приладів.
Представниця позивача вказала, що впродовж 5 днів з ухвалення рішення буде надана заява з приводу витрат на правничу допомогу.
Дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представниці позивача, суд приходить до наступних висновків.
Щодо поновлення строку для звернення до суду.
Представниця позивача вказує, що 24.07.2025 року звернувшись до Хортицького ВДВС позивач дізнався про наявність постанови № 55/640 видана 08.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Перевіряючи обґрунтованість вимог щодо поновлення строку на оскарження постанов у даній справі, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідно рішення (постанови).
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що докази на підтвердження отримання позивачем у встановленому законом порядку оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні, з урахуванням відкритого виконавчого провадження 22.07.2025 року, суд визнає причину пропуску строку на подання до суду позовної заяви поважною та вважає доцільним поновити строк для звернення до суду із позовною заявою позивачу.
Щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Судом встановлено, що 08.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 винесено постанову №55/640 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови вказано, що Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 55/640 від 03.05.2025 р., громадянин ОСОБА_1 , 03.05.2025 р. як військовозобов'язаний не мав при собі військовий документ (військовий квиток, приписне посвідчення, тимчасове посвідчення замість військового квитка) чим порушив вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Також постановою зазначено, що в протоколі № 55/640 від 03.05.2025 року ОСОБА_1 надав пояснення, що ВОД забув вдома і тим самим визнав відсутність у нього військово облікового документу на момент перевірки.
08.05.2025 року на розгляд справи не з'явився.
Постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі мінімумів доходів громадян що становить 17000 грн.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 року (далі Положення), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно до п. 3 Положення, Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачені зокрема п. 9 Положення, у якому, у тому числі вказано, що вони розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно до п. 11 Положення, Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення мають певні функції.
Таким чином до функцій Районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідно до п. 9, 11 Положення, належить розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень.
Відтак, суд відхиляє твердження представниці позивача про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 КУпАП неповноважною особою.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності, та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
По даній справі розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався щодо позивача лише тільки в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як інших доказів, відповідно до тексту оскаржуваної постанови, досліджено не було.
Суд позбавлений можливості надати оцінку Протоколу про адміністративне правопорушення № 55/640 від 03.05.2025 року відносно ОСОБА_1 , як доказу на який іде посилання у оскаржуваній постанові, у зв'язку його не наданням суду.
Відповідачем разом з відзивом на позов, у якості доказів лише надано: докази направлення постанови по справі про адміністративне правопорушення і копія самої Постанова по справі про адміністративне правопорушення № 55/640 від 08.05.2025 року.
Згідно з ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, в цій статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками ТЦК фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX.
На виконання приписів ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КМУ своєю постановою № 560 від 16.06.2024 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок 560).
Згідно з п. 25 Порядку 560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п. 49 Порядку 560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно з п. 52 Порядку 560 під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
З наведених вище норм чинного законодавства України вбачається, що у разі оскарження позивачем факту непред'явлення за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу, належним підтвердженням подій щодо пред'явлення військово-облікового документу має бути відповідний відеозапис.
Однак до спірної постанови та до матеріалів адміністративної справи, що розглядається, матеріалів відеофіксації щодо непред'явлення позивачем військово-облікового документу відповідачем не надано.
Частинами 1-4 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Проте, у даній справі вказаний обов'язок не дотриманий, відповідачем суду не надано відповідних доказів.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявності події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.
Суд вважає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення та наявності складу правопорушення, внаслідок якого позивача притягнуто до відповідальності, не спростовано твердження позивача про протиправність постанови.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 229, 246, 262, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 55/640 від 08.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Повне найменування або ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 тел. НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ 26621082
Суддя: І.Г.Кучерук