Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 752/11877/25
Провадження №: 2/332/2684/25
21 серпня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипчук Микита Євгенович, до ОСОБА_2 про визнання недійсної розписки,
встановила:
Адвокат Скрипчук М.Є. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсної розписки.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що «15» лютого 2024 року, ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_2 договір позики (розписку) за якою ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Під час укладення розписки в ній зазначено, що ОСОБА_2 має паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Довгинцевським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 26 грудня 2000 року.
За результатами перевірки паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 26 грудня 2000 року, який належить громадянці - ОСОБА_2 , було встановлено, що останній відсутній в базах про визнання його недійсним. Однак слід звернути увагу, що паспорт було отримано ОСОБА_2 по досягненню 19 років, що суперечить чинному на той момент законодавству України, згідно з яким, паспорт громадянина України особа повинна була отримувати при досягненні нею 16-річного віку. Крім того, адвокатом отримано інформацію, що в момент видачі паспорту громадянці ОСОБА_2 , остання перебувала за кордоном.
Посилаючись на вищевикладене, просить визнати недійсною розписку від 15 лютого 2024 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частина 3 передбачає, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно із позовною заявою, позивач просить суд визнати недійсною розписку від 15 лютого 2024 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за якою ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10000 грн. 00 коп.
Тобто, при пред'явленні позову до певної особи, та ініціюючи вказану особу бути притягнутою до судових тяжб, нести судові витрати та виконувати процесуальні обов'язки відповідача, позивач не зазначає, якими діями чи бездіяльністю вказана особа порушила, оспорила чи не визнала права позивача щодо предмету спору, та на якій правовій підставі їй належить виступити відповідачем перед ОСОБА_1 за заявленою ним вимогою про визнання недійсною розписки, за якою ОСОБА_1 є кредитором, а ОСОБА_2 , - боржником, а також те, що оригінал цієї розписки знаходиться у саме у позивача і він має можливість розпорядитись розпискою на власний розсуд.
Звертається увага позивача на те, що кожна матеріально-правова вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Позивачем не зазначено в чому полягає предмет спору між позивачем та відповідачем за вказаних у позовній заяві обставин.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скрипчук Микита Євгенович до ОСОБА_2 про визнання недійсної розписки, - залишити без руху.
Надати позивачу строк три дні, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна