21.08.2025
Справа № 331/4817/25
Провадження № 1-кс/331/1633/2025
21 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025082020000738 від 19.08.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та за підозрою: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, який має вищу освіту, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, але укладає особисто трудові угоди у сфері будівництва, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання зазначено, щоДосудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 маючи умисел на заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, знаходячись поблизу будинку №1 по вул. Університетська в місті Запоріжжя, умисно заподіяв тілесні ушкодження співробітникам БПОП ГУНП в Запорізькій області, які несли службу в складі автопатруля екіпажу «Скеля 166», були одягнені у однострій, на яких знаходився нагрудний знак із чітким зазначенням спеціального жетона, виконували свої службові обов'язки, знаходились на території Олександрівського району м.Запоріжжя, за наступних обставин:
Так, 19 серпня 2025 року, близько 09 години 30 хвилин, інспектор групи документування БПОП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_7 та капрал поліції БПОП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 в ході перевірки документів в порядку ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» у водія ОСОБА_5 , виявили, що останній згідно бази ІПНП перебуває в розшуку за Хортицьким РТЦКтаСП.
ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_5 проїхати для подальшої перевірки, на що останній, знаходячись в салоні автомобіля «ЗАЗ 1102» днз НОМЕР_1 , який було припарковано біля буд. 1 по вул. Університетська в м.Запоріжжя, висловив словесну погрозу застосування фізичного насильства відносно співробітників БПОП ГУНП в Запорізькій області, після чого почав намагатись покинути місце події, ОСОБА_7 намагався цьому перешкодити, в цей час ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 правою рукою один удар в обличчя. Після цього ОСОБА_7 згідно ст. 44 ЗУ «Про Національну поліцію» була застосована фізична сила, а саме загин руки та утримання її за спиною. Під час застосування фізичної сили ОСОБА_5 застосував газовий балончик «ТЕРЕН4М», який мав при собі, в бік ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який знаходився поруч.
Після цього ОСОБА_5 було поміщено до патрульного автомобіля, в ході посадки в службовий автомобіль, ОСОБА_5 наніс кулаком удар в обличчя ОСОБА_8 , чим спричинив тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями завдав тілесні ушкодження поліцейським, інспектору групи документування БПОП ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_7 - садна виличної ділянки, забій м'яких тканин нижньої губи, посттравматичний кон'юнктивіт та капралу поліції БПОП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 - забій м'яких тканин обличчя, посттравматичний кон'юнктивіт.
Таким чином встановлено достатню кількість доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке кваліфікується як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
19 серпня 2025 о 12 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
20 серпня 2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, яке оголошено йому 20 серпня 2025 року о 12:15 годині.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами:
- рапортами чергового ЄО - 15970,16148,16149,16156;
- протоколом огляду місця від 19.08.2025 ділянки місцевості біля буд. 1 по вул. Університетської м.Запоріжжя, в ході якого виявлено та вилучено: металевий балончик з маркуванням «Терен 4М» в корпусі сірого кольору;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 в ході проведення обшуку якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Xiaomi Miglite» в корпусі синього кольору, полімерний чохол, Імей1: НОМЕР_2 , Імей2: НОМЕР_3 , сім-карта оператору «Київстар» з номер НОМЕР_4 ; зв'язка ключів від ТЗ;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
У чиненні вказаного злочину, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, який має вищу освіту, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, але укладає особисто трудові угоди у сфері будівництва, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;
Згідно ч. 2 ст. 345 КК умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, передбачає покарання у вигляді карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину, за яке законом передбачене покарання обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
При обранні запобіжного заходу необхідно враховувати:
- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним злочину;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання ним вини у злочину, у якому він підозрюється;
- відсутність у підозрюваного постійного джерела прибутку.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 вчинив середньої тяжкості злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, що може у свою чергу свідчити про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи можливе призначене покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_5 не проживає за місцем реєстрації, вчинила середньої тяжкості злочин, за який передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинене ним кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний може переховуватися від суду, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 із метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити м.Запоріжжя.
Крім того, ОСОБА_5 на час повідомлення останньому про підозру ніде офіційно не працює.
Отже, встановлено обставини, які свідчать про наявність: ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - можливості ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування або суду; ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливості ОСОБА_5 продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного з наступних причин:
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що вказаний запобіжний захід фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити підозрюваним дії, передбачені п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України;
- особиста порука - на адресу Відділу поліції №2 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість. Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім;
- застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_5 або його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Вважаю, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, усе вищевикладене, на думку слідства, дає змогу застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже таким чином досудове розслідування зможе провести з підозрюваним всі заплановані слідчі дії по даному кримінальному провадженню, крім того, обрання даного запобіжного заходу унеможливить вчинення підозрюваним нових злочинів та сприятиме повному, всебічному та об'єктивному розслідуванню даного кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, вважали його обґрунтованим, просили задовольнити, обравши підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували. Захисник зазначив, що на даний час органом досудового розслідування не доведені ризики передбачені ст.177 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, дійшов наступного.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органом досудового слідства здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025082020000738 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України за підозрою ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, наявністю ризиків того, що підозрюваний, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що, відповідно до положень ст. 178 КПК України, враховуються судом при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.
Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами.
Виходячи із приписів ст. 184 КПК України слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України, послатися на обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Проте, в порушення наведеної норми процесуального права, прокурором та слідчим в суді не доведено існування тих ризиків, на які вони посилаються в клопотанні в обґрунтування обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманніпід вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися Факторів, пов'язаних з характеро особи, її моральністю, місцем родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором також не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, волонтер, що підтверджує стійкі соціальні зв'язки.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, дані про особу підозрюваного, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, слідчий суддя доходить висновку, що в даній справі найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного може бути особисте зобов'язання, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 194 КПК України, -
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду ;
- не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити слідчому, в провадженні якого знаходиться справа про кримінальне правопорушення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1