13.08.2025
Справа № 138/1779/25
Провадження № 2/331/2863/2025
про повернення позовної заяви
13 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Незамай Аліни Дмитрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
12 серпня 2025 року до Олександрівськогорайонного суду міста Запоріжжя, в порядку статті 31 ЦПК України, з Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Незамай Аліни Дмитрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2025 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі було визначено суддю Яцун О.О.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14.09.2022 року, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Жовтневий районний суд міста Запоріжжя.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, назву Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
30 квітня 2025 року внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань щодо перейменування Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності скористалася даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до інформації, яка міститься у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1666123 від 13.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, місце реєстрації відповідача відноситься до територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
Разом з тим, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступних висновків.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги позивача складаються з декількох вимог, зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за двома різними договорами:
1) за договором позики № 2542713 від 05.01.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , у розмірі 60518,10 грн.;
2) за договором позики № 79561993 від 01.02.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , у розмірі 27834,00 грн.
Так, відповідно до п. 2) ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Згідно частини 1 статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю у ОСОБА_1 сукупного боргу перед ним за двома різними договорами, визначивши ціну позову у розмірі 88352,10 грн.
В той же час, із змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги позивач обґрунтовує різними доказами, зокрема різними розрахунками заборгованості за двома різними договорами. Заявлені вимоги також не є похідними одна від одної. Отже, позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог, які визначені статтею 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідними, вимоги заявлені з різних підстав. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання / невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.
Крім того, не встановлено наявності підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог, оскільки роз'єднаними можуть бути вимоги, які за правилами ч. 1 ст. 188 ЦПК України можуть бути об'єднаними. Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи те, що позовна заява подана з порушенням правила об'єднання вимог, суддя повертає позовну відповідно до п. 2) ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
За змістом частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Аналізуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що повернення позовної заяви відповідно до п. 2) ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185, 187, 188, 352-354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Незамай Аліни Дмитрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Надіслати копію ухвали позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя О.О. Яцун