Справа № 308/11867/25
1-кс/308/4939/25
21 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження, відомості про яке 05.03.2025 року внесені до ЄРДР за № 22025070000000045, про накладення арешту на майно, -
З внесеного прокурором клопотання та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025070000000045 відомості про яке 05.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У даному кримінальному провадженні розслідуються обставини перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період. У ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з іншими, не встановленими на даний час особами, організував та реалізовує протиправний механізм, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в умовах воєнного стану, за матеріальну винагороду, шляхом незаконного оформлення інвалідності особам, придатним до проходження військової служби, з подальшим звільненням з військової служби через військово-лікарську комісію.
16.06.2025 о 15 год. 04 хв. громадянин України ОСОБА_4 затриманий уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину. 17.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Подальшим досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_4 діє спільно з іншими мешканцями Закарпатської області, які разом з ним входять до злочинної групи, що сприяє військовослужбовцям протиправним шляхом звільнитися з військової служби за грошову винагороду.
Зокрема, досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було організовано протиправний механізм залишення військовослужбовцями меж військових частин та подальше їх переміщення територією України, без проведення щодо них будь-яких перевірочних заходів. Для цього до протиправної діяльності був залучений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Мукачево Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
За отриманими даними, вказаною особою у змові та за організуючої ролі ОСОБА_4 , налагоджено протиправний механізм фіктивного поміщення «клієнтів» до тренінгового центру, отримання довідок, а також інших документів щодо проходження ними фіктивної психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин.
ОСОБА_5 з корисливих мотивів особисто замовляє та отримує на поштових відділеннях «Нової Пошти» у м. Мукачево документи, які виготовляються ОСОБА_6 і відправляються ним же або іншими працівниками тренінгового центру «ТАМ ДЕ ЖИТТЯ». У подальшому ОСОБА_5 передає вказані документи ОСОБА_4 , який, в свою чергу, за грошові кошти передає їх військовозобов'язаним та діючим військовослужбовцям для ухилення від проходження військової служби.
Так, 19.08.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , в було виявлено та вилучено, мобільний телефон REDMI, ІМЕН НОМЕР_2 ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Постановою слідчого у вищевказаному кримінальному провадженні від 19.08.2025 зазначений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначені тимчасово вилучені речі.
Дослідивши внесене прокурором клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні згідно з ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна, прокурором не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту, з посиланням на відповідні належні та допустимі докази.
За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження, відомості про яке 05.03.2025 року внесені до ЄРДР за № 22025070000000045, про накладення арешту на майно - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1