Справа № 305/2816/24
Номер провадження 2/305/77/25
21.08.2025 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: судді Попова О.М. при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рахові цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус - Кноль Олена Анатоліївна, приватний нотаріус - Красношлик Віктор Вікторович, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, державний реєстратор Рахівської міської ради Закарпатської області - Петращук Іван Васильович, про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації на земельні ділянки у Державному земельному кадастрі та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -
Представник позивача - адвокат Решетар В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус - Кноль О.А., приватний нотаріус - Красношлик В.В., Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, державний реєстратор Рахівської міської ради Закарпатської області - Петращук І.В., про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації на земельні ділянки у Державному земельному кадастрі та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
До початку підготовчого судового засідання адвокат Решетар В.В. подав до суду клопотання про зупинення розгляду справи (вперше 11.10.2024 року, вдруге 10.07.2025 року), в якому просив, зупинити провадження у дані цивільній справі № 305/2816/24 до залучення до участі у справі правонаступників після смерті відповідача ОСОБА_4 .. Крім того, просив дане клопотання розглянути в судовому засіданні за відсутності позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 ..
Клопотання вмотивовано тим, що згідно листа Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 12.09.2024 року № 1201.4.5 12246/1201.4-24 повідомлено суд про те, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та 10.07.2024 року була знята з реєстраційного обліку - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника. В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 641/3769/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 681/1267/22. Після смерті відповідачки по справі - ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, яку мають право прийняти спадкоємці.
Так, в даній цивільній справі відповідач ОСОБА_4 володіє на праві власності трьома земельними ділянками, які є предметом спору. Тому вважає, що провадження по даній цивільній справі слід зупинити до залучення до участі у справі правонаступників після смерті відповідача ОСОБА_4 .
Від представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Проскурні Т.В., 25.10.2024 року до суду надійшло заперечення на клопотання, в якому остання просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення розгляду справи, та закрити провадження у судовій справі №305/2816/24.
Вказані заперечення обґрунтовані тим, що у судовому засіданні 14 жовтня 2024 року судом було зазначено про те, що позивачем подано клопотання про зупинення розгляду справи, у зв'язку з тим, що одна з відповідачів ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У клопотанні Позивач посилається на ст.55 ЦПК України, що передбачає процесуальне правонаступництво у судовому процесі. Обґрунтовує клопотання необхідністю залучення правонаступників до розгляду справи. Підкріпляє свою позицію посиланням на висновки Верховного суду у постановах по справах №641/3769/17 та №681/1267/22. Відповідач ОСОБА_6 заперечує проти задоволення такого клопотання про зупинення розгляду справи Позвача, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність). Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). Діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла. Правонаступництво у разі смерті фізичної особи у порядку ст. 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, лише за умови, що фізична особа померла після пред'явлення позову та відкриття провадження у справі. Отже, дана норма підлягає застосуванню в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність та помер після відкриття провадження у справі, а цивільна справа, стороною якої на час пред'явлення позову є померла особа розглядатися не може. З матеріалів судової справи вбачається, що на момент відкриття провадження у справі (12.09.2024 р.) відповідач ОСОБА_4 уже значилася померлою, її цивільна правоздатність і дієздатність припинились 10 липня 2024 року.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). До того ж, у постанові Верховного суду від 30 червня 2023 року у справі №681/1267/22, на яку посилається Позивач у обґрунтування свого клопотання також зазначено: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі… …У справі, що переглядається, суди встановили, що 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом. Ухвалою судді від 30 грудня 2022 року відкрито провадження у справі. Проте 11 січня 2023 року суду першої інстанції стало відомо, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин, встановивши, що позивачка ОСОБА_1 померла до дня відкриття провадження у справі (30 грудня 2022 року), і на момент смерті ОСОБА_1 не набула статусу учасника справи, суди зробили правильний висновок про закриття провадження у справі на підставі частини першої статті 255 ЦПК України».
Посилання Позивача на висновки Верховного суду у постанові по справі №641/3769/17 є недоречним, адже сама судова справа не є подібною, а викладена позиція Верховного суду у цій постанові є нерелевантною.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 не набула статусу учасника даної справи, клопотання позивача про зупинення провадження у справі до залучення її правонаступників підлягає залишенню без розгляду. За таких обставин, оскільки на момент подання позовної заяви відповідач ОСОБА_4 померла, судове провадження підлягає закриттю.
Сторони у справі у судове засідання не з'явились, надіслали до суду заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Також представник позивача - адвокат Решетар В.В. у заяві підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, а представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Проскурня Т.В. у поданій заяві підтримала подані заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги клопотання адвоката Решетар В.В. та заперечення адвоката Проскурні Т.В., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зупиняє провадження в справі в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Книга 6 Цивільного кодексу України регламентує спадкові відносини, відповідно до якої спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Спірні правовідносини у даній цивільній справі дійсно допускають правонаступництво, однак з врахуванням того, що на час відкриття провадження у справі, а саме 12.09.2024 року, відповідачка ОСОБА_4 вже померла, що стверджується самим представником позивача у заявленому ним клопотанні, а також враховуючи те, що за весь час перебування даної цивільної справи в провадженні суду, беручи до уваги дату смерті відповідачки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), позивачем чи його представником не залучено до участі в справі правонаступника ОСОБА_4 , тобто з моменту смерті останньої пройшов встановлений законом строк для прийняття спадщини.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Решетар В.В. про зупинення провадження у справі, а провадження у даній цивільній справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Керуючись ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката Решетар В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 - відмовити.
Провадження по справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус - Кноль Олена Анатоліївна, приватний нотаріус - Красношлик Віктор Вікторович, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, державний реєстратор Рахівської міської ради Закарпатської області - Петращук Іван Васильович, про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації на земельні ділянки у Державному земельному кадастрі та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Попова