Справа № 301/2074/25
1-кп/301/281/25
"20" серпня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078100000174 від 28.07.2025 року, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с.Довге, Іршавського району, Закарпатської області, місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , громадянин України, неодружений, непрацюючий, не судимий.
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
28 липня 2025 року, близько 01 години ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 знаходячись в АДРЕСА_1 , а саме на території сільського стадіону, під час словесного конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання знаходячись фронтально навпроти ОСОБА_4 своєю правою рукою стиснутою в кулак наніс три удари потерпілому в область обличчя, а саме ділянки лівого ока, роту та щелепи справа.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця шкірних покривів лівої підочної ділянки, припухлості м'яких тканин носа, припухлості верхньої і нижньої губ, рани м'яких тканин внутрішньої поверхні нижньої губи, набряку і крововиливу слизової оболонки нижньої губи, садна шкірних покривів щічної ділянки справа, при амбулаторному обстеженні та лікуванні в КНП «Іршавська МЛ» та ФОП (медична практика) « ОСОБА_6 » діагностовано: забій м'яких тканин обличчя та нижньої губи, забійно-рвані рани нижньої губи.
Тілесні ушкодження у вигляді синців та садна шкірних покривів, крововиливів та припухлості м'яких тканин вказаних ділянок тіла слід кваліфікувати, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів.
Тілесне ушкодження у вигляді рани м'яких тканин нижньої губи, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 72-і від 31.07.2025 та згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше 21 дня.
У зв'язку з чим, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Судом встановлено, що разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_7 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого обвинувачений ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До суду з обвинувальним актом направлено також заяву потерпілого ОСОБА_4 , щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, і згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні. Так, зі змісту вказаної заяви вбачається, що потерпілий не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025078100000174 від 28.07.2025 року, а також, що йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин; та що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідування обставини.
В обвинувальному акті прокурором ОСОБА_8 заявлено клопотання, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, а саме : умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного, який має зареєстроване місце проживання, одружений, раніше не судимий.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що вчинене, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Речові докази - відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст.373,374,375,376,381,382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020, 00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.
Суддя : ОСОБА_1