Справа № 127/23168/25
Провадження 3/127/4917/25
21 серпня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
12.07.2025 ПОГ СВГ ВП № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькі області старшим лейтенантом поліції Потапчуком Д.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668730. З даного протоколу вбачається, що «12.07.2025 близько 21 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та образливо ставився до ОСОБА_2 в громадському місці по вулиці Станіславського у м. Вінниці, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними поштовими повідомленнями, які повернулись на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом враховано, що день проставлення у поштовому відправлення відмітки про відсутність особи за місцем проживання, враховуючи при цьому повідомлення адреси безпосередньо цією особою, про що вказано в протоколі, є днем вручення судової повістки, зважаючи, що іншої адреси цією особою суду повідомлено не було. Таким чином, судом дотримано прав та процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторона самостійно повинна вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Клопотання про відкладення судового засідання від ОСОБА_1 не надходило. Причини неявки суду не повідомлено.
Такі дії ОСОБА_1 свідчать про явне ухилення від явки до суду. При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості забезпечити явку свого захисника до суду, надати письмові пояснення по справі, докази тощо. Явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання є суб'єктивним процесуальним правом, і як кожне суб'єктивне право - це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб'єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами з метою уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи вбачається, що 12.07.2025 ОСОБА_1 зустрівся з другом, який був разом зі своєю неповнолітньою сестрою. ОСОБА_1 разом із другом вживали алкогольні напої. В подальшому між неповнолітньою виник конфлікт з іншими дівчатами, які перебували поруч. ОСОБА_1 намагався врегулювати конфлікт, однак іншими дівчатами було викликано працівників поліції, по приїзду яких конфлікт було вичерпано.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи та яка викликала працівників поліції вбачається, що 12.07.2025 близько 21 год. 00 хв. вона помітила конфлікт між групою підлітків та з метою його припинення втрутилась в ситуацію. В ході спілкування з'явився громадянин ОСОБА_1 , який виражався нецензурною лайкою, агресивно себе поводив і мав явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Таким чином, судом встановлено, що 12.07.2025 близько 21 год. 30 хв., по вул. Станіславського у м. Вінниці, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, виражався нецензурною лайкою та поводив себе агресивно по відношенню до громадянки ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян - тягне за собою адміністративну відповідальність.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
За своїми об'єктивними та суб'єктивними ознаками дрібне хуліганство характеризується тим, що конкретна особа, усвідомлюючи, що її дії протиправні, а також те, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок, і, маючи прагнення до цього, нецензурно цинічно, огидно, брутально лається в громадських місцях, докучливо, зневажаючи честь і гідність інших людей, утискаючи їх волю у розв'язній манері ставиться до тих, хто її оточує, безпідставно порушує спокій громадян та здійснює інші антисоціальні дії.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668730 від 12.07.2025, рапортом працівника поліції від 12.07.2025 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 32-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 173, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 51 (п'ятдесят одна) гривня 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя