Справа № 621/2137/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/621/330/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/929/25
Категорія: у порядку КПК України
18 серпня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимы відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Зімївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду м. Харкова від 08 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221260000355 від 07 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду м. Харкова від 08.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотанні слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишити своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 19:00 до 07:00 наступного дня.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого відділення відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, до прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області або до суду за кожною вимогою або повідомляти про неможливість прибуття;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор вважає, що фактичні обставини кримінального провадження, характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у їх взаємозв'язку з наявними ризиками, передбаченими пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, що тяжким злочином.
Прокурор вважає, що обставини інкримінованого злочину свідчить про наявність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вдатися до дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили врахувати, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, самостійно виховує двох малолітніх дочок, покладені на нього слідчим суддею процесуальні обов'язки виконує, умови домашнього арешту не порушував, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП № 2 Чугуївського РУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221260000355 від 07.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,
07.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, слідчий суддя вважав обґрунтованими заявлені слідчим ризиків, та з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_7 , враховуючи підстави недоведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, дійшов висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційний суд вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З висновками слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, з покладенням на нього процесуальних обов'язків відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, з огляду на те, що органом досудового розслідування на час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених слідчим суддею ризиків.
На думку колегії суддів, в апеляційній скарзі прокурором не наведено переконливих обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки, а також, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, з врахуванням відсутності даних про порушення підозрюваним ОСОБА_7 умов домашнього арешту, або невиконання процесуальних обовязків.
За викладених у сукупності обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутності підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду м. Харкова від 08 липня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: