Справа № 145/185/25
Провадження №1-кп/145/85/2025
"21" серпня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
представника потерпілих ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні №12024020070000225 від 16.09.2024, та додані до нього документи, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жмеринка Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
На розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024020070000225 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що підставою застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які на даний час не зменшились і продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тому, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом можливого притягнення до кримінальної відповідальності та загрози призначення в подальшому судом реальної міри покарання переховуватиметься від суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, щодо надання ними неправдивих показань, оскільки йому відомо місце їх проживання, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи особу ОСОБА_4 приходить до висновку, що інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, щодо нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та не забезпечать належного виконання покладених на нього обов'язків. Так, домашній арешт, особиста порука, застава та особисте зобов'язання не можуть бути застосовані, оскільки ОСОБА_4 зможе легко переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_9 злочинів свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на необхідність продовження судом запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. При цьому менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків у разі зміни йому запобіжного заходу.
Вважаючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів просив клопотання задоволити та продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Судом з'ясовано думки інших учасників судового провадження з приводу заявленого прокурором клопотання.
Представник потерпілих ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно також містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини справи виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Судом встановлено, що відповідно до клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обвинувального акта:
23.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та за ч. 3 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, що спричинили смерть особи.
26.09.2024 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
04.10.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 26.09.2024 залишено без змін.
19.11.2024 керівником Немирівської окружної прокуратури у Вінницькій області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 23.12.2024.
11.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у зв'язку зі зміною правової кваліфікації кримінального правопорушення із ч. 3 ст. 135 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан.
21.11.2024 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 23.12.2024.
10.12.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 21.11.2024 залишено без змін.
19.12.2024 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області строк досудового розслідування продовжено до 23.02.2025.
19.12.2024 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 16.02.2025.
08.01.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 19.12.2024 залишено без змін.
06.02.2025 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_4 встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 10.02.2025.
13.02.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 13.04.2025.
01.04.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 30.05.2025.
20.05.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 18.07.2025.
09.07.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 06.09.2025.
Відповідно до формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_4 , викладеному в обвинувальному акті, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 15.09.2024 близько 19:00 год. керуючи технічно-справним автомобілем "Мегсеdеs Веnz МL 400", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю близько 65 км/год у світлу пору доби по чистому дорожньому покритті автодорогою сполученням с. Кліщів - с. Довгополівка Вороновицької територіальної громади Вінницького району Вінницької області в напрямку с. Кліщів, будучи відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) учасником дорожнього руху, порушуючи вимоги пунктів 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді мопеду "Ноnda Dio" під керуванням ОСОБА_10 із пасажиркою ОСОБА_6 , які рухались попереду правим краєм проїзної частини по напрямку руху автомобіля, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, негайно не вжив заходів для своєчасного зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення із вищезазначеним мопедом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда "Ноnda Dio" ОСОБА_10 , отримала тяжкі тілесні ушкодження, через які 21.09.2024 у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» настала смерть потерпілої, а пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, у водія мопеда "Ноnda Dio", ОСОБА_10 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 1102 від 22.10.2024, окрім слідів медичних маніпуляцій та оперативних втручань, виявлено сполучну травму тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми грудей та живота, що підтверджується виявленими при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 ознаками: множинні синці та садна голови, крововилив в м'які покрови голови праворуч, розлитий субарахноїдальний крововилив, переломи кісток основи черепа, крововилив в середостіння, множинні ділянки забою легень, повний поперечний перелом тіла груднини, розрив тканини селезінки, крововилив в заочеревинному просторі, гемоперитонеум - 500 мл, множинні синці та садна кінцівок. Виявлена при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 сполучна травма тіла утворилася внаслідок комбінованої динамічної (удар) та тангенціальної (ковзання) дії тупого твердого жорсткої конструкції предмету (предметів) або від співударяння з таким (такими) та ковзання по відносно шорсткій поверхні, та згідно п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як така, що спричинила розвиток загрозливих для життя явищ. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 встановлено, що смерть настала внаслідок вказаної сполучної травми тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми грудей та живота. Між вказаного сполучною травмою тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми грудей та живота та смертю ОСОБА_10 є причинний зв'язок. Зважаючи на характер розвитку ранніх трупних змін, а також відсутності пізніх трупних змін, на момент дослідження трупа в морзі діапазон часу настання смерті ОСОБА_10 відповідає часу констатації смерті, вказаному в медичній карті стаціонарного хворого КНП «ВМКЛ ШМД» № 13776 - 21.09.2024 о 13:57 год.
В свою чергу, пасажир мопеду "Ноnda Dio", ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 140 від 15.11.2024 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани тім'яної ділянки голови, струсу головного мозку, множинні садна та поверхневі рани верхніх та нижніх кінцівок, тулуба та живота, закритого перелому обох гілок лівої лобкової кістки. Дані ушкодження виникли від дії тупого, твердого предмета, можливо, 15.09.2024. Ушкодження у вигляді саден та поверхневих ран відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.5; забійна рана в тім'яній ділянці голови та струс головного мозку, відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.3; закритий перелом обох гілок лівої лобкової кістки відносяться до середніх тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя та які спричинили тривалий (понад 21-н день) розлад здоров'я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.2.2. Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 29.11.2024, водій автомобіля "Мегсеdеs Веnz МL 400", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР України, а саме:
- п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
- п. 13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
- п. 13.3 - «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».
У діях водія автомобіля "Мегсеdеs Веnz МL 400", НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3, 13.1 та 13.3 ПДР України.
Тобто, порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України перебуває в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме смертю ОСОБА_10 та отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Окрім цього установлено, що після вчинення даної ДТП, водій автомобіля "Мегсеdеs Веnz МL 400", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він скоїв зіткнення із мопедом "Ноnda Dio" під керуванням ОСОБА_10 із пасажиркою ОСОБА_6 , тим самим поставивши їх у небезпечний для життя стан, розуміючи, що можуть настати тяжкі для нього наслідки, маючи можливість для надання їм допомоги, не виконав свого громадянського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, не переконався, чи потребують ОСОБА_10 та ОСОБА_6 допомоги, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відвіз останніх до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив їх у небезпеці на проїзній частині дороги, з метою уникнення відповідальності за вчинення ДТП, зник з місця пригоди, чим порушив вимоги п.п. (г) 2.10 ПДР України, відповідно до якого: «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу» та вимоги п.п. (ґ) 2.10 ПДР України, відповідно до якого: «У разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди».
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця ДТП, схемою місця ДТП та фото-таблицею до протоколу ОМП від 15.09.2024 у яких зафіксовано слідову інформацію, яка виникла у результаті ДТП, вилучено речові докази у вигляді частин транспортного засобу; протоколом ОМП від 16.09.2024, у ході якого вилучено автомобіль "Мегсеdеs Веnz МL 400", державний номерний знак НОМЕР_1 , з характерними слідами механічних пошкоджень, що виникли внаслідок ДТП; висновком судово-медичної експертизи № 1102 від 22.10.2024; висновком судово-медичної експертизи від № 140 від 15.11.2024; висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 29.11.2024; іншими матеріалами та документами кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що 26.09.2024 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області, востаннє 19.12.2024 ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 16.02.2025. Апеляційні скарги захисника на зазначені ухвали Вінницьким апеляційним судом залишено без задоволення, а ухвали слідчих суддів без змін. Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.02.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 13.04.2025. 01.04.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 30.05.2025. 20.05.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 18.07.2025. 09.07.2025 ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 06.09.2025.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ч. 1 ст. 183 КПК України зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає, що клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
На переконання суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання у разі доведення вини за скоєні злочини, особу обвинуваченого, репутацію та соціальні зв'язки, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, може: спробувати переховуватися від суду, оскільки йому може загрожувати покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі терміном до 8 років, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні,а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились.
При цьому суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризикам та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Враховуючи наведене суд дійшов переконання, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в зв'язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що, враховуючи наявність обвинувачення за ч. 1 ст. 135 КК України та викладену в обвинувальному акті поведінку обвинуваченого після скоєння ДТП, дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків, оскільки в судовому засіданні допитані не всі свідки у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи встановленні під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обставини та те, що кримінальним правопорушенням, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , спричинено загибель людини, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в його клопотанні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатніми для переконання та не перестали існувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним, і саме тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 31, 49, 54, 177, 197, 199, 314-316, 331, 350, 369, 370, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Жмеринка Вінницької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 21 серпня 2025 року по 19 жовтня 2025 року включно.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 21 серпня 2025 року по 19 жовтня 2025 року включно.
Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Наступне судове засідання призначити на 11:30 год 19.09.2025.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду складено 21 серпня 2025.
Суддя ОСОБА_1