Справа № 727/151/23
Провадження № 1-кп/727/43/25
21 серпня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4
за участю захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.04.2025 клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задоволено.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з тим, що 26.06.2025 спливають строки обраного запобіжного заходу.
Вказує на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі, а тому відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування продовження обвинуваченому ОСОБА_4 на час судового розгляду запобіжного заходу у виді тримання під вартою сторона обвинувачення покладає наявність обставин, які свідчать про те, що існують вищевказані ризики, оскільки знаходячись на волі обвинувачений може:
- п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи особливу тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Стосовно ризику (небезпеки) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (як однієї із підстав застосування запобіжного заходу) слід зауважити, що застосування конкретного запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), серед яких одним з важливіших є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Така правова позиція цілком узгоджується з уставленою міжнародною практикою. Так, у ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується підозрюваному.
Отже, невідворотність реального відбування покарання у разі визнання винним ОСОБА_4 , свідчить про те, що останній усвідомлюючи, що у разі набрання законної сили вироку щодо нього за вчинення кримінального правопорушення, за яким повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, він може отримати реальний строк покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення від покарання, може вчиняти дії щодо переховування від органів досудового розслідування чи у подальшому від суду.
- п. 3 незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні.
З метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , може незаконно впливати на інших обвинувачених, а також інших осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому може намагатись здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб як особисто, так і через інших осіб, з метою схилити їх до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, які б спростовували його вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Прокурором були зазначені такі ризики, як: ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на потерпілого чи свідків та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
(1) Ризик переховування від суду
З огляду на досліджені в суді докази, беручи до уваги стадію кримінального провадження, а саме те, що допитані потерпілий та свідки, всі надані прокурором письмові докази судом досліджено частково, особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, зареєстрував шлюб, суд вважає, що наразі відсутній ризик переховування від суду.
(2) Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків
Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд вважає, що ризик впливу на потерпілого, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а потерпілий може бути допитаний повторно, окрім того, вже допитані свідки також можуть бути допитані судом повторно, якщо під час судового розгляду з'ясується, що свідки можуть надати показання стосовно обставин, щодо яких вони ще не допитувалися або якщо суд призначить одночасний допит двох чи більше вже допитаних свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_4 , на потерпілого та свідків можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.
Суд вважає, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту застерігатиме обвинуваченого від незаконного впливу на потерпілого та свідків.
(3) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає його не обґрунтованим стороною обвинувачення, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам, у зв'язку з чим уважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби браслету.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а отже клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне також покласти на ОСОБА_4 обов'язки, строком на 60 днів, а саме:
- прибувати до до суду у визначений час;
- не відлучатися з м. Чернівці та з місця проживання, без відома та дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілм;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту застосуванням електронного засобу контролю з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, забезпечить його належну процесуальну поведінку.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 176, 194, 201, 331 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, задовольнити повністю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на шістдесят діб, тобто до 16 жовтня 2025 року включно, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого строком на 60 днів, а саме: по 16 жовтня 2025 року включно, наступні обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- не відлучатися з м. Чернівці та з місця проживання, без відома та дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Копію ухвали направити до Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, на якого покласти організацію контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 під час дії у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники поліції Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в житло обвинуваченого, вимагати надати усні чи письмові пояснення по питаннях, які пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1