Справа № 141/694/25
Провадження № 3/141/413/25
20 серпня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , головний бухгалтер ТОВ «Агробуд»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 905 від 28.07.2025, складеного головним державним інспектором відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області Подзірей Т.Б., при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агробуд» встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку (р.20.2.1 Декларації за травень 2025 року на суму 1058340,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агробуд», своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
В судове засідання 20.08.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, при цьому, 15.08.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, під час прийняття рішення покладається на розсуд суду.
Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/694/25, доходить наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Таким чином, об'єктивною стороною правопорушень, відповідальність за які настає за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є, зокрема, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Як убачається з матеріалів справи № 141/694/25, протокол про адміністративне правопорушення № 905 від 28.07.2025 складено відносно ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням встановленого законом порядку ведення податкового обліку на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агробуд» № 21418/02-32-07-03/05531021 від 28.07.2025.
Однак, всупереч вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказана суть вчиненого правопорушення та конкретні дії останньої, як головного бухгалтера, які призвели до зазначених у цьому протоколі порушень.
Окрім того, ані з протоколу про адміністративне правопорушення № 905 від 28.07.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , ані з наявних матеріалів справи не убачається та судом при розгляді справи не встановлено, які ж саме дії /бездіяльність вчинені останньою, у чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого останньому правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення № 905 від 28.07.2025 містить лише посилання на акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агробуд» № 21418/02-32-07-03/05531021 від 28.07.2025.
Відповідно до правової позиції, яка зазначена у постанові КАС ВС від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14, викладені в акті перевірки висновки є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Згідно п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України).
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
Із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов'язання, яке платник податків має право оскаржити.
Натомість, у справі № 141/694/25 судом установлено, що протокол про адміністративне правопорушення № 905 було складено в той же день, що і акт документальної планової виїзної перевірки, а саме - 28.07.2025, у той час як відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акту документальної планової виїзної перевірки № 21418/02-32-07-03/05531021 від 28.07.2025 на час розгляду справи у суді відсутні.
Акт перевірки не може слугувати єдиним належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки у силу норм Податкового кодексу України акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на викладене та установлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що наявні у матеріалах справи № 141/694/25 докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі № 141/694/25 відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 7, 9, 251, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд
Провадження у справі № 141/694/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях об'єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Слісарчук