Справа № 141/531/25
Провадження № 2/141/257/25
21 серпня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Відповідач) заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений кредитний договір № 581793298, відповідно до умов якого Відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 9900,00 грн. Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.
Позичальник (відповідач) не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором № 581793298 від 24.01.2022.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору. На виконання Договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № 179 від 31.05.2022, за яким ТОВ «Таліон плюс'відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором№ 581793298 від 24.01.2022.
Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 581793298, сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 10297,64 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8516,56 грн; заборгованість за відсотками становить 1781,08 грн.
Окрім вищезазначених сум, Позивач просить стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 24.06.2025, заяв та клопотань не подавали.
Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду від 24.06.2025 отримала 28.06.2025 та, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи №141/531/25, відзив на позовну заяву до суду не направляла.
Враховуючи зазначені обставини та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 24.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 581793298, який підписаний позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Відповідач також підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про її обізнаність з умовами надання кредиту.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, підписання договору від 24.01.2022 відповідачем з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора) свідчить про його укладення сторонами і досягнення згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується надати позичальнику (відповідачу) кредит на суму 9900 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник (відповідач) зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Зі змісту п.п. 1.2- 1.6 вбачається, що кредит надається строком на 140 днів; строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який наданий кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (Дисконтна процентна ставка). На умовах викладених в п. 1.6 Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних , що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (Базова процентна ставка). Умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів, здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення.
Відповідно до додаткової угоди від 07.03.2022 р., укладеної до договору, сторони дійшли згоди продовжити загальний строк користування кредитом на тринадцять днів.
За платіжним дорученням № ff235e94-8a32-42f8-90e3-7d059a9808deвід 24.01.2022,на виконання кредитного договору № 581793298 від 24.01.2022 відповідачу перераховані на карту № НОМЕР_1 , яку Відповідач вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору,грошові кошти в сумі 9900,00 грн.
Відповідно до довідки № БТ/Е - 8451 від 24.07.2025 АТ «Універсалбанк» на виконання ухвали суду надав інформацію, якою підтвердив, що на ім'я ОСОБА_2 була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 був зарахований платіж у сумі 9900,00 грн в період з 24.01.2022 по 29.01.2022.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становить 9646,77 грн, з врахуванням часткової сплати заборгованості.
Перерахувавши грошові кошти на підставі договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачем виконало.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (Фактор) укладений договір факторингу № 28/1118-01, згідно умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог (п.4.1 договору). Строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року (п.8.2 договору).
Додатковою угодою № 19 від 28.11.2018 р. п. 8.2 договору викладений в новій редакції, відповідно до якої строк дії договору закінчується 31 грудня 2020 року.
Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 р. договір факторингу викладений в новій редакції, строк договору встановлений до 31.12.2021 року, а додатковими угодами № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 строк дії продовжений до 31.12 2024 року.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 179 від 31.05.2022, підписаним на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступилоТОВ «Таліон плюс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в загальній сумі 9646,77 грн, з них 8516,56 грн - за основним боргом (тілом кредиту), 1130,21 грн - за відсотками.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс» сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон плюс» становить 10297,64 грн, з яких 8516,56 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1781,08 грн -заборгованість за відсотками.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Фактор) укладений договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.4.1 договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023, підписаним на виконання договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 10297,64 грн,з них 8516,56 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1781,08 грн - заборгованість за відсотками.
29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (Фактор) укладений договір факторингу № 29/05/25-Е. Відповідно до п.1.1 договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги (п.1.2 договору).
На підставі Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 29.05.2025 від Клієнта Фактору переданий Реєстр боржників, під номером 1869 якого значиться ОСОБА_1 , право грошової вимоги до якої складає 10297,64 грн,з них 8516,56 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1781,08 грн - заборгованість за відсотками.
Як вбачається з виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 581793298 від 24.01.2022, заборгованість за кредитним договором № 581793298 від 24.01.2022 перед ТОВ «ФК «Ейс» становить 10297,64 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 8516,56 грн; заборгованість за відсотками становить 1781,08 грн.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, оскільки не повернула у встановлений договором строк суму кредиту.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про факторинг'договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.7 цього Закону договір факторингу складається з одного або кількох документів (у тому числі електронних), якими обмінялися фактор та клієнт або які надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується ними, у тому числі з рамкового договору та документально оформлених правочинів відступлення прав грошових вимог за базовим договором (базовими договорами).
З урахуванням того, що Відповідачем не спростована наявність заборгованості станом на день розгляду справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 9646,77 грн, з них 8516,56 грн - за основним боргом (тілом кредиту), 1130,21 грн - за відсотками, право вимоги за якою було передано першому фактору, і які він міг відступити іншим особам.
Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України «Про факторинг» право грошової вимоги за одним базовим договором може бути відступлене одному фактору повністю або частково.
Згідно з ч.5 ст.7 Закону документально оформлений правочин про відступлення прав грошових вимог є невід'ємною частиною договору факторингу та має містити:
1) опис права грошової вимоги, що відступається;
2) відомості про момент передачі права грошової вимоги фактору;
3) ціну права грошової вимоги.
Як вбачається з Реєстру прав вимоги № 179 від 31.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон плюс» отримав право вимоги 1130,21 грн за нарахованими за базовим договором відсотками, відомостей щодо відступлення йому права майбутньої грошової вимоги за нарахованими відсотками, що виникне на підставі базового договору після укладення правочину про відступлення права грошової вимоги; Реєстр прав вимоги не містить.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Представником позивача долучено договір про надання правової допомоги від 29.05.2025 №29/05/25-01, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.06.2025, згідно якого витрати ТОВ «ФК «Ейс» на правову допомогу становлять 7000 грн.
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК « Ейс» витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цтакож зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує наступне.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати зі сплати судового збору в сумі 2269,29 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»заборгованість закредитним договором № 581793298 від 24.01.2022 в розмірі 9646,77 грн (дев'ять тисяч шістсот сорок шість грн 77коп).
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн (чотири тисячі грн).
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати зі сплати судового збору в сумі 2269,29 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 29 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І.В. Демченко