Провадження № 2/641/2350/2025 Справа № 641/4044/25
21 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Щепелевої Г.М.
за участю секретаря судового засідання Рікунової Є.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4044/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих кошів,
ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача надмірно отриманих коштів в розмірі 142976,70 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи з 29.11.2022, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV(далі Закон №1058) на підставі заяви від 13.12.2022 за №12011, виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 688124 від 29.11.2022, виданої міжрайонною Шевченківською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. Виплата пенсії припинена на підставі довідки КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров?я Харківської обласної державної адміністрації від 23.12.2022 № 13 про невизнання ОСОБА_2 особою з інвалідністю з 29.11.2022. Листом від 21.03.2025 № 2000-0308-8/44959 відповідача повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням II групи інвалідності. У зв'язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 142976,70 грн. та відповідачу запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачену пенсію. Враховуючи вищезазначене, відповідач, права на отримання пенсії по інвалідності не має. На момент звернення до суду кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходили. Оскільки відповідач добровільно не відшкодував вказані кошти, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення у примусовому порядку.
Ухвалою суду від 06 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 21.08.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунального закладу охорони здоров?я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров?я Харківської обласної державної адміністрації відмовлено.
21 серпня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просив розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав таобов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи , з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійному фонді України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності II групи з 29.11.2022, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV(далі Закон №1058) на підставі заяви від 13.12.2022 за № 12011, виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 688124 від 29.11.2022, виданої міжрайонною Шевченківською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова.
Згідно копії виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААВ № 688124 від 30.11.2022 ОСОБА_1 з 29.11.2022 встановлена друга група інвалідності до 29.11.2023.
Відповідно до копії довідки виданої КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров?я Харківської обласної державної адміністрації від 23.12.2024 № 13 ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 28.11.2022.
Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204850012949 від 13.03.2025 припинено виплату пенсії та скасоване рішення від 19.12.2022 про призначення пенсії по інвалідності відповідачу ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 підпунктів 1, 5 статі 49 Закону № 1058 на підставі довідки виданої КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров?я Харківської обласної державної адміністрації від 23.12.2024 № 13 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 29.11.2022.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у ОСОБА_1 за період з 29.11.2022 по 28.02.2025 виникла переплата пенсії у загальному розмірі 142 976,70 грн.
Листом від 21.03.2025 №2000-0308-8/44959 відповідач повідомлявся про те, що за період з 29.11.2022 по 28.02.2025 було зайво виплачено пенсію у розмірі 142 976 грн. 70 коп. та йому запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачену пенсію.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
У ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено строки виплати пенсії по інвалідності, в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов'язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 08 березня 2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. №1317;дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. №917.
При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року (далі-Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
У п. 4 Порядку зазначено, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Отже, законодавець покладає обов'язок саме на органи медико-соціальної експертизи повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про результати повторного огляду осіб, а також про нез'явлення їх на відповідний огляд.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач був обізнаний, що відповідачу встановлювалась група інвалідності на строк з 29.11.2022 по 29.11.2023, він добровільно здійснював нарахування та виплату пенсії поза межами цього строку, на підставі п. 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області не доведено наявності в діях набувача недобросовісної поведінки, яка сприяла безпідставному нарахуванню та виплаті грошових коштів.
Матеріали справи також не містять доказів рахункової помилки (актів перевірок чи службового розслідування тощо), на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.
Органи Пенсійного фонду самостійно контролюють період, на який установлено інвалідність, та приймають відповідні рішення щодо виплат сум пенсії або ж зупинення.
Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а.
Суд бере до уваги, що рішення про невизнання відповідача ОСОБА_1 особою з інвалідністю було прийнято за результатами його заочного огляду 23.12.2024, тобто більше ніж через два роки після встановлення йому другої групи інвалідності (29.11.2022).
В даній справі позивачем не доведено обставин щодо зловживань з боку відповідача, подання ним недостовірних даних, у зв'язку з чим підстави для стягнення сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ані факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ані наявності рахункової помилки, тому посилання позивача те, що спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, є необґрунтованим.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Така позиція полягає в тому, що особа як суб'єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки.
Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів.
За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 4, 7, 8, 12, 13, 44, 81, 89, 128, 141, 263-268, 274, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих кошів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код 14099344, м. Харків, м. Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М.Щепелева