Провадження № 2-а/641/141/2025 Справа № 641/4752/25
21 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Щепелевої Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Рікунової Є.Е.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові адміністративну справу № 641/4752/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 813 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало начебто те, що вона, перебуваючи на військовому обліку, військово-лікарською комісією була визнана непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час, та протягом встановленого терміну з 04.05.2024 по 05.06.2024 самостійно не звернулася до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшла повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Натомість позивач на виконання вимог Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025 через електронний кабінет військовозобов'язаного - застосунок «Резерв +» 24.04.2025 о 10:07 відправила запит на отримання направлення на ВЛК, після чого в тому ж застосунку отримала відповідь 24.04.2025 такого змісту: «Запит на направлення на ВЛК відхилено. За віком ви не військовозобов'язані, тому вам не потрібно проходити ВЛК». Отже, позивачем було добросовісно вчинено всі дії, пов'язані із обов'язком проходження ВЛК та виконання вимог Закону, але в отриманні направлення на ВЛК їй було відмовлено і вона не змогла його пройти із незалежних від неї причин. При складенні протоколу позивачем були надані відповідні пояснення та надана роздруківка із «Резерв +», втім її пояснення до уваги взяті не були. За таких обставин оскаржена постанова винесена без достатніх правових підстав. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав жодних фактичних даних та доказів, достатніх для притягнення позивачки до адміністративної віповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у відповідача витребувано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо позивач.
11.07.2025 від відповідача надійшли витребувані судом копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Того ж дня, відповідач подав клопотання про продовження строків на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відповідачу продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала із підстав, викладених в позовній заяві, просила скасувати оскаржувану постанову як незаконну. Вказала, що своєчасно здійснила всі необхідні дії для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії, проте через застосунок «Резерв +» отримала відмову у видачі такого направлення. Водночас у липні 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вона пройшла.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлявся належним чином засобами підсистеми «Електронний суд», у зв'язку з чим суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.
Отже, за результатами дослідження доказів, виходячи з принципу верховенства права, керуючись засадами (принципами) адміністративного судочинства, суд приходить до наступних висновків.
18.06.2025 начальником ВВОБ ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 № 764 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 18.06.2025 у приміщенні Слобідського ОР у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, стосовно гр. ОСОБА_1 виявлено факт порушення останнім законодавства про оборону України. Військовозобов'язана (рядовий запасу) ОСОБА_1 , яка перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 27.12.2018 була визнана непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатна у воєнний час, з дня набрання чинності Закону від 21.03.2024 № 3621-ІХ, протягом встановленого терміну з 04.05.2024 по 05.06.2025 самостійно не звернулась до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим 06.06.2025 о 00:00 год, в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 № 303/2014) та діє на сьогодні, чим порушила вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набув чинності 04.05.2024, та визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-ІХ громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, чим порушив частину 3 статті 17 Закону України «Про оборону України», якою закріплено права та обов'язки громадян України у сфері оборони, зокрема, громадяни виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства, чим скоїв, в особливий період, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В графі «пояснення і зауваження» протоколу ОСОБА_1 вказала, що не пройшла ВЛК, оскільки їй було відмовлено 24.04.2025.
20.06.2025 начальником Слобідського ОР у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 813, якою ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. За змістом постанови опис обставин, установлених під час розгляду справи, ідентичний викладеному в протоколі № 764.
Судом встановлено, що згідно із даними застосунку «Резерв +», військового квитка ОСОБА_1 є військовозобов'язаною, має звання молодший сержант, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
27.12.2018 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач визнана непридатною для військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час, що підтверджується відміткою у військовому квитку позивача, даними облікової картки до нього.
24.04.2025 у електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного та резервіста (застосунок «Резерв +») ОСОБА_1 направила запит на направлення на ВЛК, що підтверджується скріншотом із вказаного застосунку. В судовому засіданні зазначене повідомлення було оглянуто судом.
24.04.2025 у застосунку «Резерв +» позивачу надійшло сповіщення про те, що запит на направлення на ВЛК відхилено, оскільки за віком вона не є військовозобов'язаною, тому їй не потрібно проходити ВЛК. В судовому засіданні зазначене повідомлення було оглянуто судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
З 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
У зв'язку із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач порушив приписи ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 (далі за текстом - Закон № 3621-IX).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом № 4235-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (далі за текстом - Закон № 4235-ІХ) від 12.02.2025 були внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX (Закону № 4235-IX від 12.02.2025) дозволяє дійти таких висновків.
По-перше, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
По-друге, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Згідно із ст. 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, що відображаються в ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов'язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно із даними веб-сайту Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) застосунок Резерв+ є електронним кабінетом військовозобов'язаного. Постанова, яка врегульовує функціонування застосунку, прийнята 10 травня 2024 року. Наразі інформація постанови має обмеження доступу, тому текст не можна проглянути публічно.
Позивач у встановлений Законом період, тобто з 04.05.2024 по 05.06.2024, вжила заходів на виконання покладеного на неї обов'язку та 25.04.2025 самостійно звернулась через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
В отриманні направлення на ВЛК їй було відмовлено, про що їй надійшло сповіщення у застосунок «Резерв +».
За таких обставин суд погоджується із твердженням позивачки, що нею добросовісно було здійснено всі дії, пов'язані з обов'язком проходження військово-лікарської комісії, однак оскільки в отриманні направлення на ВЛК їй було відмовлено, позивач не змогла пройти ВЛК із незалежних від неї причин.
Водночас, незважаючи на те, що позивач при складенні протоколу, висловила відповідні заперечення, особа, уповноважена розглянути справу про адміністративне правопорушення, жодної оцінки цим доводам не надала.
Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
Так, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
За обставин, коли позивач дотрималась встановленої законом процедури та самостійно звернулась через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, обравши один із альтернативних способів виконання покладеного на неї обов'язку, а держава в особі Міністерства оборони України відмовила у видачі такого направлення, то, на переконання суду, негативні наслідки від такої поведінки органу влади не можуть перекладатися на приватну особу.
Виходячи з приведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, то з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Вказане дає підстави для висновку про обґрунтованість вимог позову та наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір судового збору за подання позовної заяви становить 605,60 грн, тому судові витрати у вказаному розмірі необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 139, ч. 4 ст. 229, ст.ст. 241, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 813 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.М.Щепелева