Справа № 638/16187/25
Провадження № 1-кс/638/2294/25
21 серпня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226240000539 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
21 серпня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025226240000539 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.08.2024 о 04 год. 51 хв. до чергової частини Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від співробітника УПП в Харківській області ДПП про те, що під час патрулювання району 21 серпня 2025 року о 03 год. 50 хв. за адресою: м. Харків, вул. Асхарова, буд.18 було зупинено транспортний засіб марки «Renault Megane» з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів надав посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ №1242 України від 05.07.2022 року з ознаками підробки.
Відомості про вказаний факт внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226240000539 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 358 КК України.
21.08.2025 у період часу з 04 год. 59 хв. до 05 год. 04 хв. дізнавачем СД ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_5 було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Асхарова, буд.18, де у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ №1242 України від 05.07.2022 року з відкритою категорією А1,А,В, яке мало ознаки підробки.
Вилучене водійське посвідчення серії НОМЕР_2 поміщено та упаковано до сейф-пакету №ВУМ 2016487.
Згідно з рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 екіпажем УПП № 1106 21.08.2025 о 03:50 по вул. Асхарова, буд.18 в м. Харкові було зупинено для перевірки транспортний засіб марки «Renault Megane» з д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів надав посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ №1242 України від 05.07.2022 року з відкритою категорією A1,А,В, яке мало ознаки підробки, а саме належність вищевказаного посвідчення за даними ІПНП іншій особі.
21.08.2025 вилучене в ході огляду місця події водійське посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом.
На підставі вищевикладеного є підстави вважати, що водійське посвідчення серії НОМЕР_2 має ознаки підробки, у зв'язку з чим, для з'ясування істини по кримінальному провадженню необхідно призначити судову технічну експертизу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання дізнавач не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання також не з'явилася.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 статті 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 КПК України).
Суд встановив, що сектором дізнання Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025226240000539від 21.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Вилучення майна відбувалось в ході огляду, тому вилучені речі є тимчасово вилученим майном (частина сьома статті 237 КПК України).
Крім того, посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 має доказове значення та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Необхідність застосування арешту майна полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та у забезпеченні збереження речових доказів, необхідних для проведення експертизи.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.
Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що майно, яке вилучене в ході огляду місця події від 21.08.2025 року, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ №1242 України від 05.07.2022 року з відкритою категорією А1,А,В, в подальшому може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речових доказів у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що майно на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом у справі, воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на майно.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Щодо вимоги прокурора про визначення місця зберігання речового доказу, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з положеннями КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено обов'язок під час досудового розслідування організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речового доказу не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахування норм законодавства.
Керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 369, 371, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226240000539 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ №1242 України від 05.07.2022 року з відкритою категорією А1,А,В.
Відмовити в задоволенні клопотання в частині визначення місця зберігання майна, на яке накладено арешт.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити зацікавленим особам право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст. 174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1