Справа № 353/587/25
Провадження № 2-а/353/3/25
21 серпня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,,
представника позивача - адвоката Кучкуди П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року,-
09.07.2025 року адвокат Кучкуда П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Дужика Я.О., Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП.
09.07.2025 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Дужика Я.О., Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
У встановлений судом строк представник позивача усунув недоліки позовної заяви, подав до суду уточнену позовну заяву, в якій уточнив позовні вимоги, а також виключив зі складу відповідачів по справі - інспектора Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Дужика Я.О., вказавши належним відповідачем Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
Зокрема, в уточненій позовній заяві позовні вимоги обґрунтовував тим, що до оскаржуваної постанови внесено завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не був присутнім під час розгляду справи та при складанні постанови по справі. Зазначені відомості у постанові щодо відмови ОСОБА_1 від підпису не відповідають дійсності. Інспектор Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції Дужик Я.О., розглядаючи справу, допустив істотні порушення прав позивача, які передбачені ст. 268 КУпАП, та порушення права на захист. Складена ним постанова є безпідставною, бездоказовою та винесеною з порушенням встановленої процедури. Також представник позивача просив поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови від 26.06.2025 року позивач отримав поштовим зв'язком 05.07.2025 року, а 09.07.2025 року до суду була подана відповідна позовна заява.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки адміністративної справи незначної складності (малозначної справи) та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч.ч. 3, 4 ст. 257 КАС України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіної У.Ю. від 18.07.2025 року було виключено старшого інспектора Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції Дужика Я.О. з числа відповідачів по даній справі та поновлено позивачу пропущенний строк звернення до адміністративного суду зданим позовом. Також позовну заяву, в частині вимог пред'явлених до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року, було прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Станом на день розгляду справи від відповідача - Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучкуда П.В. в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначив, що постанова є безпідставною, бездоказовою, оскільки інспектором не встановлено події правопорушення, не зібрані докази щодо винуватості ОСОБА_1 , а також внесені неправдиві відомості в п.п. 8, 9 постанови в частині отриманні її копії та ознайомлення з правами та обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Крім того, порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про адміністративне правопорушення. Розгляд справи 26.06.2025 року відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, про розгляд справи останні не повідомлялись, матеріали справи про адміністративне правопорушення на ознайомлення не надавались.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був неодноразово належним чином повідомленитй про дату, час та місце розгляду справи.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6, 7 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Тому вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки були доставлені відповідачу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать відповідні довідки, що є достовірним доказом вручення відповідачу зазначених судових документів (Постанова ВС від 23 листопада 2023 року у справі № 280/3793/21, провадженння № K/990/24972/23).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Судом встановлено, що 26.06.2025 року інспектором Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Дужиком Я.О. відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5074431 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 20400,0 грн. штрафу, з тих підстав, що ОСОБА_1 (позивач) 12.05.2025 року близько 00 год. 02 хв. між населеними пунктами с. Ісаків та с. Петрів Олешанської ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області керував мотоциклом без номерного знаку та без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області від 22.05.2024 року на 1 рік, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР (а.с. 7).
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність наступає у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вказано, що до неї додаються - «інші матеріали справи, відеофіксація».
Положеннями ч. 3 ст. 77 КАС України передбачено, що докази до суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2025 року відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву, всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Однак, станом на день розгляду адміністративної справи, ні відзиву на позовну заяву, ні жодних належних та допустимих доказів, зібраних під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в т.ч. відеофіксації, на підтвердження вини позивача та на виконання вищевказаної ухвали суду від відповідача не надходило, а тому суд, розглянувши справу за наявними матеріалами, не може встановити поза розумним сумнівом, що позивачем справді було порушено ПДР.
Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що вищезазначена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Проте, інспектором при складанні постанови не були належним чином зібрані та досліджені докази, передбачені ст. 251 КУпАП.
Крім цього, оскаржувана постанова, в порушення ст. 283 КУпАП, не містить відомостей про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), а також посилань на технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями).
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до 4 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як встановлено частинами 1, 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Предметом доказування у даній справі є факт керування особою транспортним засобом, в т.ч. будучи позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення інспектором адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Проте представник відповідача в судове засідання не з'явився та не долучив жодних належних та допустимих доказів, зібраних під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані суду належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом 12.05.2025 року близько 00 год. 02 хв. та порушення ним вимог п. 2.1 (а) ПДР України.
Крім цього, з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся органом Національної поліції України про необхідність з'явитись до старшого інспектора СРПП ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Дужика Я.О. на розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначене на 11 год. 00 хв. 05.06.2025 року та 14 год. 00 хв. 25.06.2025 року (копії повідомлень, а.с. 11, 21).
В свою чергу 05.06.2025 року, 18.06.2025 року та 24.06.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучкуда П.В. звертався до старшого інспектора СРПП ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Дужика Я.О. та начальника ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області І.Наливайка з письмовими клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с. 12-17, 22-24).
19.06.2025 року начальник ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області І.Наливайко у своєму листі повідомив захисника ОСОБА_1 - адвоката Кучкуду П.В. про те, що не представляється можливості надати для ознайомлення матеріали адміністративних справ відносно ОСОБА_1 , стовно адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення не складались у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до відділення поліції. В свою чергу повідомив, що розгляд справи відбудеться 25.06.2025 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с. 18-19).
Як стверджує представник позивача у позовній заяві, ОСОБА_1 (позивач) не був присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, яке відбулось 26.06.20525 року, не був повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, а відомості зазначені у оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 відмовився поставити свій підпис у п.п. 8, 9, є завідомо неправдивими. Зокрема про складену відносно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року, позивач дізнався лише 05.07.2025 року, шляхом отримання її копії поштовим зв'язком (а.с. 8-10). До цього ж, як зазначено в позовній заяві, не надання для ознайомлення захиснику Плосканя І.Р. матеріалів справи за ч. 4 ст. 126 КУпАП порушило права захисника, передбачені ст. 271 КУпАП, та права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП.
Зазначені обставини жодними доказами не спростовані.
Так, у відповідності до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Також відповідно до ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Тобто вказані обставини свідчать про те, що суб'єктом владних повноважень не вжито жодних дій щодо надання ОСОБА_1 та його захиснку - адвокату Кучкуді П.В. можливості ознайомитися з матеріалами справи, а також можливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.05.2020 року у справі № 640/16220/16-а.
До цього, відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В ході судового розгляду, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кучкуда П.В. були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, в т.ч. і на 26.06.2025 року.
Крім цього з листа начальника ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області І.Наливайка від 19.06.2025 року, адресованого захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кучкуді П.В., вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 25.06.2025 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Однак з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5074431, вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, відбувся в інший день - 26.06.2025 року, про який ні ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Кучкуда П.В, не були повідомлені у встановленому законом порядку.
До цього ж в оскаржуваній постанові зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, відбувся за адресою: «Івано-Франківська область, Івано-Франківський, с. Ісаків, вулиця с. Петрів». Тобто в постанові не зазначено точну адресу розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: вулицю, номер будинку та населений пункт (с. Ісаків чи с. Петрів). При цьому з попередніх повідомлень про виклик ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кучкуди П.В. про розгляд справи на 05.06.2025 року та 25.06.2025 року вбачається, що розгляд справи мав відбутись у приміщенні ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за адресою: вул. Винниченка, 9, м. Тлумач Івано-Франківської області.
Вказані обставини позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на захист, передбачене Конституцією України та КУпАП, в т.ч. право бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись правовою допомогою.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Як зазначено в частинах другій та шостій статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже, старший інспектор ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції Дужик Я.О., як суб'єкт владних повноважень, прийняв необгрунтоване рішення без урахування та встановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.
За встановлених в судовому засіданні обстанин, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року, винесену старшим інспектором ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Дужиком Я.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. 00 коп. слід скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі наведеного, ч. 4 ст. 126, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 286, 289, 292, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-13, 72, 73, 77, 78, 132, 139, 162, 229, 241-247, 255, 257, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5074431 від 26.06.2025 року, винесену старшим інспектором ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Дужиком Ярославом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 20400 грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА