Справа № 344/14303/25
Провадження № 2/344/4929/25
21 серпня 2025 року місто Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
15 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», місцезнаходження: 01011 м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд.28А, офіс 151, відповідача 2 ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2025 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.
Одночасно із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 ; заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ; заборони ОСОБА_2 таабо за його дорученням іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі, оскільки незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом; ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Мелещенко Л.В. у період з 18 серпня 2025 року по 20 серпня 2025 року матеріали позовної заяви розглядаються у перший робочий день.
З урахуванням приписів частини першої статті 153 та частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Частина перша статті 149 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Аналізуючи зміст поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у заяві наведено обґрунтування необхідності застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, а також додані докази, що підтверджують ці обставини.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною вчиняти певні дії (пункт 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання (пункт 4).
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (пункт 4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до суду пред'явлена позовна заява до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про витребування квартири АДРЕСА_4 з чужого незаконного володіння та визнання права власності на дане майно в порядку спадкування за законом.
З урахуванням наведеного, суддя дійшла висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Проаналізувавши викладені у заяві про забезпечення позову доводи заявника, зважаючи на вимоги процесуального закону, враховуючи можливість відчуження майна, належного відповідачу, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, суд дійшов висновку, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно виступає як спосіб гарантування обов'язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень відповідачу в його правах, а також не порушить прав учасників процесу, натомість забезпечить охоронювані законом права та інтереси заявника та виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, пред'явленим ним вимогам, у зв'язку з чим вважає необхідним заяву задовольнити повністю та з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін вважає, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом до ухвалення рішення по справі.
При цьому суддя вважає, що вказаний захід забезпечення позову є співмірним та адекватним зі змістом та розміром заявлених позовних вимог.
Також суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
У зв'язку з чим необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження вказаної квартири та реєструвати місце проживання будь-яких осіб у даній квартирі.
За змістом частини сьомої статті 153, частини шостої статті 154 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 154 Цивільного процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині третій статті 154 Цивільного процесуального кодексу України та є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (частина четверта статті 154 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що обрані заявником способи забезпечення позову не спричинять невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених частиною третьою статті 154 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-154, 157, 247, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 ;
заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ;
- заборони ОСОБА_2 таабо за його дорученням іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі.
Копію ухвали направити до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори для виконання та учасникам справи для відома.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Попередити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк пред'явлення до виконання до 21 серпня 2028 року.
Суддя Мелещенко Л.В.