Справа № 344/8827/25
Провадження № 2/344/3441/25
30 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.,
секретаря Устинської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 27 640 грн., стягнення судових витрат, -
Представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 27 640 грн., стягнення судових витрат. Позов мотивує тим, що 09.06.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», було укладено Договір про надання кредиту № 3653909, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідача № PS3653909.
Відповідно до умов п.1.3. Договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти в сумі 4 000 гривень перерахувавши кошти на картковий рахунок котрий надано ОСОБА_1 , а саме: № НОМЕР_1 , номер операції: НОМЕР_2 . Платіж був виконаний 09.06.2020 року.
Однак, ОСОБА_1 порушила умови Договору позики та не виконувала покладені на неї зобов'язання належним чином у зв'язку з чим станом на 30.04.2025 року сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту №3653909 від 09.06.2020 р. становить 27640 грн., з яких: 4000 грн. - сума кредиту; 23640 грн. - нараховані проценти за користування кредитом. Всього за період дії договору Позичальником сплачено за договором 0 грн., що відповідно відображено у розрахунку заборгованості, котрий надається суду та стороні відповідача (а.с.1-14).
22.05.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позовну заяву залишено без руху (а.с.54).
26.05.2025 року представником позивача усунуто недоліки позовної заяви (а.с.56-57).
28.05.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі (а.с.62).
29.07.2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та сам відзив. Просить суд поновити строк подання відзиву мотивуючи тим, що про наявність справи дізналась 20.07.2025 року з додатку Дія та ознайомилася з матеріалами справи в підсистемі Електронний суд. Крім того у відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на підтвердження укладення договору ТОВ «Алекскредит» надало суду копії документів, укладених в електронному вигляді: договір про надання кредиту, пропозиція укласти договір, паспорт споживчого кредиту, в даних документах факсимільно відтворено печатку ТОВ «Алекскредит» та підпис директора Єгорова В.П., крім того ОСОБА_1 заперечує підписання договору та отримання кредитних коштів,договір не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 , саме тільки зазначення її персональних даних не підтверджує проходження нею верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій її особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію. Вважає, що достатніх і допустимих доказів що саме ОСОБА_1 погодила всі істотні умови вказаного кредитного договору позивачем не надано, будь-які документи, що підтверджують особу позичальника в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідач зазначає, що копія довідки що підтверджує перерахування коштів на виконання договору про надання кредиту є неналежним доказом, оскільки не є первинним бухгалтерським документом. Щодо нарахування процентів зазначає, що умови договору є несправедливими, позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, спонукав його до укладення договору позики на вкрай невигідних умовах, які відповідач не міг оцінити належно (а.с.63-64, 69-73).
Представник позивача у позовній заяві просив суд у випадку неявки представника позивача в судове засідання розглядати справу без його участі.
Відповідач подала заяву в якій просила суд розглядати справу без її участі, заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України» у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено, що 09.06.2020 року ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 підписано пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту за №3653909 (а.с.17-19, 20-22). Надалі ними підписано договір про надання кредиту №3653909 відповідно до якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.
Згідно п.1.3.- Сума кредиту складає 4 000,00 гривень, п.1.4. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника, п.1.5. За цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.
Згідно п.1.7. Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: 1.7.1. У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п'ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов'язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 09.06.2020 року до 09.07.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 5 836,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 4 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 1 836,00 грн. 1.7.3. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 09.06.2020 року до 09.07.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 10.07.2020 року до 05.01.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 045,40 грн. 1.7.4. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 3.1. Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 09.06.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 05.01.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов'язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил) (а.с.23-25).
Про вказане також свідчить паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (а.с.26-27).
Твердження відповідача, що позивачем не надано доказів, що саме вона уклала договір, а не хтось використав її особисті дані суд не бере до уваги зважаючи на наступне.
Позивачем долучено фото позичальника з паспортом серії НОМЕР_3 , яке долучено до матеріалів справи як доказ належної ідентифікації особи, копію цього ж паспорту долучено відповідачем при поданні до суду заяви про поновлення строку подання відзиву, серія та номер співпадає (а.с.28, 65-67).
Крім того, згідно листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» відповідно до договору ВП-220817-1 від 22.08.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Алекскредит» переказ коштів 09.06.2020 року на суму 4.000 грн. маска картки 5168742711663132, код авторизації 827196 (а.с.29)
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №3653909 від 09.06.2020 року та отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 4 000 грн.
Як встановлено Судом, позикодавець, перерахувавши Відповідачу грошові кошти, виконав умови кредитного договору №3653909 від 09.06.2020 року, натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання з повернення коштів за договором не виконала, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла кредиту - 4000 грн. (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 23 640 грн.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Відповідачем в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором № 3653909 від 09.06.2020 року.
Враховуючи вищезазначене, Судом встановлено, що станом на 30.04.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 27 640 грн., яка складається з наступного: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 640,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.30-31).
Враховуючи вищевказані положення закону, а також факт неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором №3653909 від 09.06.2020 року, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за договором №3653909 від 09.06.2020 року в розмірі 27 640 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини. На які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з Відповідача слід стягнути на користь Позивача понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 27 640 грн., стягнення судових витрат, - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», ЄДРПОУ: 41346335, адреса: пр.Леоніда Каденюка, буд.23, м. Київ, заборгованість за Кредитним договором № 3653909 від 09.06.04.2020 року у розмірі 27 640 (двадцять сім тисяч шістсот сорок) грн., з яких 4 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 640 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», ЄДРПОУ: 41346335, адреса: пр..Леоніда Каденюка, буд.23, м. Київ, - витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 06.08.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.