Справа №: 343/3059/23
Провадження №: 2/343/131/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
судді - Монташевич С.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області цивільну справу № 343/3059/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ільницького Я.І.,
представниці відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кобилинець Т.В.,
Стислий виклад позицій сторін:
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Ільницький Я.І., звернувся до суду із позовом (а.с. 1-6, 48-53), в якому, із врахуванням зменшених позовних вимог (а.с. 200-202), просить:
- стягнути з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) на його користь 27 113 грн заподіяної йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди;
- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 5 000 грн заподіяної йому внаслідок ДТП моральної шкоди;
- стягнути з відповідачів АТ «СГ «ТАС» (приватне) та ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 , згідно з постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 10.10.2023, яка набрала законної сили 23.10.2023, справа №343/2440/23, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У даній справі про адміністративне правопорушення він був потерпілим, оскільки його транспортний засіб було пошкоджено. Згідно із обставинами справи про адміністративне правопорушення, відповідач ОСОБА_2 , 27.09.2023, о 11.20 год., в м. Долина, по вул. Т.Шевченка Калуського району Івано - Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території, не надав перевагу в русі транспортному засобу, під його керуванням, марки «Skoda», моделі «Осtavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів.
Зазначає, що цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована у відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне), а тому, оскільки заподіяна йому внаслідок ДТП матеріальна шкода по даний час не відшкодована, просить стягнути таку з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) у розмірі 27 113 грн.
Окрім цього, вказує, що йому внаслідок спричиненої відповідачем ОСОБА_2 ДТП заподіяно і моральну шкоду. Так, внаслідок ДТП, він та його сім'я певний період часу вимушені були користуватись громадським транспортом і послугами таксі, у зв'язку із тим, що його автомобіль потребував ремонту. Внаслідок пошкодження його транспортного засобу, він змушений був змінити свої плани, що також негативно вплинуло як на нього, так і на членів його сім'ї. Більше того, оскільки відповідач ОСОБА_2 до цього часу не відшкодував йому розмір заподіяних збитків, це також тягне за собою негативні наслідки для нього.
Представник відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) - В.Ніколаєв, подав відзив (а.с. 60-61), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди. Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не звертався до них, як до страховика, для отримання страхового відшкодування, у зв'язку із чим, пред'явлений позов є безпідставним, оскільки відповідачем АТ «СГ «ТАС» (приватне) не порушено жодних його прав. Також зазначає, що на даний час, відповідач АТ «СГ «ТАС» (приватне), вже не має жодних підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки позивачем не дотримано визначеного законом порядку для отримання такого відшкодування.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ільницький Я.І. зменшені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Сторона позивача вказала, що на місці ДТП складення європротоколу не завершили через неоднозначну позицію відповідача ОСОБА_2 щодо його вини у даній ДТП. Того ж дня позивач із відповідачем ОСОБА_2 були у страховій компанії, де і повідомили страховика про факт ДТП. Після ДТП автомобіль позивача своїм ходом ще доїхав до автопарку, після чого був доставлений до місця проведення ремонтних робіт в с. Міжріччя, де знаходився більше тижня. Весь цей час позивач був позбавлений можливості користуватись своїм транспортним засобом. В той же період часу позивач та його донька хворіли, а тому він вимушений був витрачати кошти на громадський транспорт та таксі для доїзду до лікувального закладу, однак на підтвердження даних обставин він не може надати доказів через їх відсутність.
Представник відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) у судові засідання не з'явився, хоча про місце, дату і час проведення таких був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кобилинець Т.В. зазначила, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не визнає, оскільки розмір такої не підтверджений належними доказами. Вказує, що автомобіль позивача після ДТП поїхав своїм ходом, що свідчить про незначні пошкодження такого. Стороною позивача не надано доказів і того, скільки часу автомобіль перебував в ремонті. Вважає, що саме дії позивача спричинили тривалу невиплату страхового відшкодування, адже відповідач ОСОБА_2 вину у вчиненні ДТП визнавав одразу і визнає зараз. Також зазначила, що оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована, він не є належним відповідачем у даній справі (в частині відшкодування моральної шкоди).
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
04 грудня 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків такої.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. 11.12.2023 через канцелярію суду подав заяву на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
12 грудня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.
Відповідач ОСОБА_2 16.01.2024 через канцелярію суду подав заяву про відкладення судового засідання з метою добровільного врегулювання спору.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. 06.02.2024 подав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із його неможливістю прибути в судове засідання.
06 лютого 2024 року ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. 05.03.2024 через канцелярію суду подав заяву про залучення у даній справі в якості співвідповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне), яка ухвалою суду від 05.03.2024 задоволена.
Представник відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) на адресу суду надіслав відзив.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. 28.03.2024 через канцелярію суду подав клопотання при призначення судової транспортно - товарознавчої експертизи та клопотання від 28.03.2024 і 23.04.2024 про витребування доказів, які ухвалами суду від 23.04.2024 та від 16.05.2024 задоволено. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
06 серпня 2024 року ухвалою суду, за клопотанням сторони позивача, провадження у справі було поновлено. Стороною позивача 09.08.2024 подано електронні докази, необхідні для проведення експертизи.
09 серпня 2024 року ухвалою суду уточнено перелік підстав для проведення експертизи та зупинено провадження у справі.
На адресу суду 09.12.2024 надійшов висновок судово транспортно - товарознавчої експертизи.
10 грудня 2024 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. 20.12.2024 через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. та представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокатка Кобилинець Т.В. 30.12.2024 через канцелярію суду подали заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.
10 січня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. 07.03.2025, 07.05.2025 та 03.06.2025 через канцелярію суду подав заяви про відкладення судових засідань у зв'язку із його перебуванням на лікуванні.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницький Я.І. та представниця відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кобилинець Т.В. 12.08.2025 через канцелярію суду подали заяви про завершення розгляду справи без їх участі.
Сторони у судове засідання призначене 12.08.2025 не з'явились, у зв'язку із чим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, 12.08.2025 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З урахуванням того, що розгляд справи завершився за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
з матеріалів справи встановлено, що постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 10.10.2023, яка набрала законної сили 23.10.2023, справа №343/2440/23 (а.с. 7-8), відповідач ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Правопорушення було вчинено за таких обставин: 27.09.2023, о 11.20 год., в м. Долина, по вул. Т.Шевченка Калуського району Івано - Франківської області, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території, не надав перевагу в русі транспортному засобу, під керуванням ОСОБА_1 , марки «Skoda», моделі «Осtavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів, пошкоджено такі, та позивачу завдано матеріальних збитків.
Згідно із копією додатка до протоколу про адмінправопорушення (а.с. 9, зворотна сторона), транспортний засіб позивача ОСОБА_1 , марки «Skoda», моделі «Осtavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав пошкодження правої передньої фари, переднього бампера, правого переднього крила.
Відповідно до копії поліса №АТ/3918338 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 77), забезпеченим у відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) транспортним засобом (яким під час ДТП керував відповідач ОСОБА_2 ) є «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 . Розмір франшизи становить 3 200 грн.
Згідно із висновком судової транспортно - товарознавчої експертизи №СЕ-19/109-24/8210-АВ від 29.11.2024 (а.с. 180-186), вартість матеріального збитку завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача ОСОБА_1 - марки «Skoda», моделі «Осtavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 27.09.2023, становить 27 113 грн.
Заперечуючи обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування, представник відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) подав клопотання (а.с. 95), в якому зазначив, що станом на 01.05.2024 позивач ОСОБА_1 не подав заяви про виплату такого відшкодування.
Із наданого стороною відповідача ОСОБА_2 листа (а.с. 78) судом установлено, що 23.10.2023 відповідач АТ «СГ «ТАС» (приватне) отримав повідомлення про ДТП, яка сталась 27.09.2023, а в день ДТП, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 були у відділенні відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне).
Отже, судом встановлено, що між керованим позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 транспортними засобами, 27.09.2023 сталась ДТП, винуватцем якої є останній. Внаслідок даної ДТП, транспортний засіб позивача - «Skoda Осtavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, вартість відновлення яких згідно із висновком судової транспортно - товарознавчої експертизи становить 27 113 грн. Внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_1 спричинено і моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 5 000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 керував забезпеченим у відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач АТ «СГ «ТАС» (приватне), у свою чергу, заперечує обов'язок виплати позивачу страхового відшкодування через не звернення останнього у встановлені строки до нього, як до страховика.
Спірні правовідносини у даній справі виникли через наявність страхового випадку, обов'язку відповідачів АТ «СГ «ТАС» (приватне) та ОСОБА_2 виплати позивачу ОСОБА_1 страхового відшкодування та моральної шкоди.
Оцінка суду та норми права, які застосовує суд:
заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) матеріальної шкоди, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи дану норму, можна зробити висновок про те, що за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по - перше, в повному обсязі; по - друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Водночас, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно - правової відповідальності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 33 вказаного вище Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Тобто, страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.
У свою чергу, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Тобто, страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.
У страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає у разі навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку (підп. 37.1.1 п. 37.1 ст. 37 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), або у разі вчинення ним умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (підп. 37.1.2 п. 37.1 ст. 37 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Окрім цього, у страховика (МТСБУ) обов'язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає і тоді, коли має місце неналежна поведінка й з боку потерпілого, а саме: невиконання обов'язків, визначених Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого (підп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Проаналізувавши вищезазначені норми, суд висновує, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов'язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема у праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов'язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018, справа № 760/15471/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021, справі №147/66/17).
Водночас у Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, Закон спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески.
Таким чином, положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, суд повинен дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.
Так, судом встановлено, що цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП (27.09.2023) була застрахована у відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне).
В день ДТП (27.09.2023) позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 були у відділенні відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне). 23.10.2023 відповідач ОСОБА_2 повідомляв страхову компанію про факт ДТП. Вказана обставина визнається відповідачем АТ «СГ «ТАС» (приватне).
Даний позов пред'явлений позивачем до суду 01.12.2023, тобто в межах однорічного строку.
Так, справді, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо - транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (підп. 37.1.4 ст. 37).
Позивач ОСОБА_1 не звернувся до відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про виплату страхового відшкодування у досудовому порядку, але, беручи до уваги, що він звернувся до суду із вимогою про виплату йому страхового відшкодування в межах строку визначеного зазначеного вище Законом, це не впливає на його право на отримання страхового відшкодування у повному обсязі.
На цьому неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19.06.2019, справа №465/4621/16-к та від 11.12.2019, справа №465/4287/15, у яких зазначено, що: «у системному зв'язку зі ст. 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права»; «попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону, загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування».
Таким чином, відсутність досудового врегулювання не звільняє страховика від виплати страхового відшкодування за завдання шкоди, завданої під час ДТП, забезпеченим транспортним засобом, а тому доводи представника відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) в частині відсутності обов'язку виплатити страхового відшкодування через не звернення позивача ОСОБА_1 безпосередньо до страхової компанії є безпідставними, тому такі суд відхиляє.
Як установим суд, цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП (27.09.2023) була застрахована у відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) та розмір суми страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну становить 160 00 грн. Розмір франшизи становить 3 200 грн.
Згідно із висновком судової транспортно - товарознавчої експертизи, розмір матеріальної шкоди заподіяної позивачу ОСОБА_1 внаслідок ДТП становить 27 113 грн, а тому дану суму, із вирахуванням розміру франшизи, слід стягнути з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь позивача.
При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що поняття «франшиза» міститься в п. 77 ст. 1 Закону України «Про страхування», відповідно до якого, франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п. 36.6 ст. 36 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Таким чином, в ідеальному значенні, франшиза - це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.
Отже, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь позивача ОСОБА_1 становить 23 913 грн (27 113 грн (розмір заподіяної ДТП матеріальної шкоди) - 3 200 грн (розмір франшизи)).
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 16, 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь - якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, 12.07.2007).
У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Так, судом було встановлено, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 , з вини якого і сталася ДТП, позивачу ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода.
Беззаперечим є те, що у результаті пошкодження транспортного засобу був порушений звичний спосіб життя позивача ОСОБА_2 . Очевидним є і те, що після ДТП позивач відчував душевні хвилювання, оскільки було пошкоджено його власність. Відновлення автомобіля потребувало певного періоду часу, що також спричинило позивачу ОСОБА_1 певні незручності.
Отже, через ДТП був порушений нормальний та звичний спосіб життя позивача. Дані обставини підтвердились під час судового розгляду і відповідачем ОСОБА_2 не спростовані, а тому, суд погоджується із доводами позивача про спричинення йому моральної шкоди.
Таким чином, суд висновує про доведеність вимог позивача ОСОБА_1 щодо спричинення йому моральної шкоди внаслідок пошкодження належного йому на праві власності майна, яке пов'язане з розладом його нормального життя, через незручності, пов'язані з відсутністю автомобіля, що потягло за собою зміну звичайного укладу життя, нервовою напругою та переживаннями у зв'язку із пошкодженням його автомобіля.
В той же час, суд уважає за необхідне звернути увагу сторони позивача на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред'явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Так, стороною позивача не надано доказів того, скільки часу транспортний засіб позивача після ДТП перебував у ремонті, що позбавляє суд можливості достовірно визначити який період часу позивач був позбавлена можливості користуватись власним автомобілем.
Не заслуговують на увагу і доводи сторони позивача в частині того, що через неможливість користуватись своїм автомобілем, він змушений був витрачати кошти та їздити громадським транспортом і користуватись таксі, в тому числі і для доїзду до лікувального закладу, у зв'язку із захворюваністю його дочки та його самого, оскільки на підтвердження даних обставин позивачем не надано жодного доказу.
Таким чином, визначаючи розмір спричиненої позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин спору, враховує загальні засади судочинства щодо справедливості та розумності, а тому дійшов висновку, що із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 3 000 грн моральної шкоди.
При цьому, доводи представниці відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кобилинець Т.В. в частині того, що оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована, він не є належним відповідачем у даній справі (в частині відшкодування моральної шкоди), суд відхиляє з огляду на таке.
Так, ч. 1 ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо - транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Суд звертає увагу на те, що страхове відшкодування моральної шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв'язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону.
Як установлено судом у даній справі, позивач ОСОБА_1 внаслідок ДТП не отримав ушкодження здоров'я, а тому, у страховика - АТ «СГ «ТАС» (приватне) - відсутній обов'язок відшкодувати йому моральну шкоду і саме ОСОБА_2 є належним відповідачем в частині відшкодування позивачу моральної шкоди.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вважає за необхідне давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.
Розподіл судових витрат:
відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема : на професійну правничу допомогу ; пов'язані із проведенням експертизи (п. 1, 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Позивач ОСОБА_1 у даній справі поніс такі витрати:
1) сплачений судовий збір - 2 147,20 грн (1 073,60 грн за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди та 1 073,60 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди), що підтверджується квитанціями (а.с. 24, 31);
2) проведення експертизи - 2 387,70 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 207);
3) правова допомога - 5 000 грн, що підтверджується: ордером на надання правової допомоги серії АТ №1051779 від 10.10.2023 на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 28.09.2023 (а.с. 22); актом виконаних робіт від 30.11.2023, відповідно до розрахунку якого, вартість наданих адвокатом послуг становить: надання консультації та підготовка документів для складання позовної заяви - 1 000 грн., складання позовної заяви - 2 000 грн., представництво інтересів у суді - 2 000 грн. Всього 5 000 грн (а.с. 20); квитанцією № 82 від 30.11.2023 про прийняття адвокатом Ільницьким Я.І. від ОСОБА_1 5 000 грн (а.с. 21). Суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату послуг адвоката, є доведеним, обґрунтованим та співмірний, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання. Враховуючи викладене, а також, що відповідачі заперечень щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, не подавали, а суд не може за власною ініціативою їх зменшити одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, тому суд висновує, що вартість послуг адвоката є обґрунтованою та її сума складає 5 000 грн.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, розмір судових витрат, із урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, становить:
- проведення експертизи - 2 001,01 грн (26 913 грн х 2 387,70 грн : 32 113 грн);
- правова допомога - 4 190,36 грн (26 913 грн х 5 000 грн :32 113 грн).
Судовий збір розраховується пропорційно, відповідно сплати такого за кожну з позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов задоволено частково, беручи до уваги зміст позовних вимог, здійснюючи пропорційний розрахунок і розміру заявлених позовних вимог, і розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов такого висновку:
- з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути: 2 001,01 грн витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, 946,88 грн (23 913 грн х 1 073,60 грн : 27 113 грн) сплачений судовий збір, 3 536,66 грн (4 190,36 грн (сума розміру пропорційно задоволених позовних вимог х 84,4% (розмір заявлених позовних вимог) : 100%) витрат на правову допомогу. Загальна сума - 6 484,55 грн;
- з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути: 644,16 грн (3000 грн х 1073,60 грн : 5 000 грн) сплачений судовий збір, 653,70 грн (4 190,36 грн (сума розміру пропорційно задоволених позовних вимог х 15,6% (розмір заявлених позовних вимог) : 100%) витрат на правову допомогу. Загальна сума - 1 297,86 грн.
На підставі викладеного, ст. 55, 129 Конституції України, ст. 2, 13 ЦПК України, ст. 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. 3, 12, 33, 34, 37 «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 1 Закону України «Про страхування» та керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 23 913 (двадцять три тисячі дев'ятсот тринадцять) гривень заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди та 6 484 (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 55 копійок судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень заподіяної внаслідок ДТП моральної шкоди та 1 297 (одну тисячу двісті дев'яності сім) гривень 86 копійок судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», місцезнаходження: м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повний зміст рішення суду складено 21 серпня 2025 року.
Суддя: С.М.Монташевич