Справа №338/1050/25
20 серпня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,
з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 20 листопада 1982 року у Глибоківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №21. У шлюбі мають двоє дітей, які є повнолітніми. Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, в них почали виникати непорозуміння та суперечки через різні погляди на життя, що призвело до припинення спільного проживання. Примирення між ними неможливе, шлюб носить формальний характер, що дає підстави для його розірвання. Оскільки відповідач розірвати шлюб в органах ДРАЦС відмовляється, змушена звертатися до суду. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивачка не з'явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, вимоги позову підтримує у повному обсязі, примирення вважає неможливим, просить шлюб розірвати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у поданій заяві вимоги позову визнав та проти розірвання шлюбу не заперечив, просив проводити розгляд справи у його відсутності. Щодо сплати судового збору, то просив стягнути з нього 50% судового збору.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 20 листопада 1982 року у Глибоківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №21. У шлюбі неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ст. 104, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки відповідач погодився на розірвання шлюбу, а підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову немає, то суд вважає, що позов може бути задоволено. Судом встановлено, що стосунки, які існують між подружжям, виключають можливість збереження сім'ї, а тому шлюб слід розірвати.
Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначається розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Зважаючи на те, що позивачка є особою з інвалідністю ІІ групи і згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.
Відповідно до положень ст. 142 ЦПК України, з відповідача слід стягнути 50 % судового збору, що становить 605,60 грн.
На підставі наведеного, ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 141,142, 206, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 листопада 1982 року у Глибоківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №21.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий О. А. Шишко