Справа № 216/100/25
провадження 3/216/487/25
іменем України
20 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер паспорта: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер паспорта: НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.01.2025 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202810 від 22.12.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 інспектором взводу № 3 роти № 1 батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Гайбурою Віктором Миколайовичем , вбачається, що 22.12.2024 о 20 год. 05 хв. у м. Кривому Розі по вул. Гірничих Інженерів 4 (раніше - вул. Пушкіна), водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Audi 05, д.н.з. НОМЕР_4 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визнання стану сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано на нагрудні відеореєстратори №475679, №475721, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів. Свідки при складанні протоколу не залучалися, до протоколу додається рапорт поліцейського, направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння,картка обліку правопорушення, диск з відео на БК 475679,475721.
ОСОБА_1 та його адвокат Ямковой В. І. у судове засідання 20.08.2025 року не з'явилися: ОСОБА_1 на сьогоднішній час є військовослужбовцем та проходить службу у лавах ЗСУ, адвокат Ямковой В.І. просив суд розглянути справу за його відсутності, підтримує подане клопотання про закриття провадження у справі, оскільки з фактом вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ямковий В.І. не згодні, вважають недоведеним та відсутнім в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі таким, що підлягає закриттю
Згідно вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
У своєму рішенні у справі «Калашником проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Суд вважає можливим слухати справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення:
Відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення,складеної інспектором взводу № 3 роти № 1 батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській област істаршим лейтенантом поліції Гайбурою Віктором Миколайовичем, 22.12.2024 року о 21:05:26 у м. Кривому Розі, Криворізького району, вул. Гірничих Інженерів (Пушкіна) 4, водій ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) керував ТЗ AUDIQ5 ДНЗ НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на БК № 475679, № 475721. В адміністративній справі ЕПРІ № 202810 від 22.12.2024 прийнято рішення за ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алко-, накро- чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує ТЗ.
З дійсних обставин справи та наявного у справі і переглянутого судом відеозапису з бодікамер, на якому зафіксовано адміністративне правопорушення та дії працівників поліції на момент зупинки автомобілю порушника та під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що підставою зупинки водія ОСОБА_1 стало скоєння ним інших правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП за недотримання вимог п. 15.9 ПДР та ч. 1 ст. 126 КУпАП за недотримання вимог п. 2.1 ПДР.
При цьому як вбачається з відео clip-2 (00:36) з бодікамер поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та під час спілкування з водієм поліцейськими не було виявлено у ОСОБА_1 та озвучено жодних ознак сп'яніння. Лише після встановлення поліцейськими особи водія та виявлення в планшеті фактів неодноразового складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейські почали пропонувати водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Тільки після з'ясування цієї обставини поліцейським вперше було оголошено про нібито наявні у водія ознаки наркотичного сп'яніння, що очевидно свідчить про їх надуманий характер.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Окрім того, до ознак наркотичного сп'яніння можна віднести: порушення координації рухів;порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Проте з перегляду відео бодікамер вбачається, що поліцейськими за весь час спілкування з ОСОБА_1 не перевірялось тремтіння пальців рук, ані за допомогою проби Ромберга, ані іншим чином.
Щодо формального наведення поліцейським ознаки неприродної блідості обличчя відзначимо, що роздивитися її в умовах темної пори доби та поганого освітлення було неможливо, до того ОСОБА_1 пояснив, що має проблеми зі здоров'ям, а саме ниркову недостатність, що впливає на колір обличчя, а також зауважив, що перебував на тренуванні, тому тремтіння рук може бути пов'язано з фізичним навантаженням.
Проте поліцейські не брали до уваги наголошені обставини, не переконалися у дійсності наявних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , інкримінували йому дане правопорушення лише після встановлення особи та виявлення попередніх фактів притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП за допомогою планшета.
Однак, вказані в протоколі ознаки наркотичного сп'яніння не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на відеозаписі таких ознак у ОСОБА_1 не встановлено, свідки які б могли підтвердити зазначені ознаки сп'яніння не залучались.
Таким чином, через відсутність об'єктивних даних, їх неможливо зіставити з тими ознаками сп'яніння, що зазначені у змісті протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, поводив себе адекватно, відповідав на їх запитання, пояснив, що має природну блідість шкіри та причини можливого тремтіння пальців рук.
Отже, ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , які вказані у протоколі, фактично були відсутні, є безпідставними та недоведеними, а тому не заслуговують на увагу суду.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5ПДРУкраїни та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(далі - «Інструкція»),
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Проте відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню не лише факт відмови від проходження огляду, а сукупність фактів: факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Така відмова особи від проходження огляду на стані сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
Огляду підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Окрім того, обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи.
Згідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 266КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З відео clip-0 (09:26)вбачається, що було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, проте поліцейські не доставили водія до закладу охорони здоров'я.
Окрім того,на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово на питання поліцейських відповідав «Я згоден»,«Я не відмовляюсь» та «Так, я поїду»clip-2 (02:02; 02:37; 03:29: 04:32; 04:45; 07:02),clip-6(00:51; 01:12; 01:33;01:47; 02:40; 02:46; 03:43).
Отже, водій не відмовився від огляду, а лише наголосив поліцейським, що йому необхідно дочекатися дружину, яку він викликав, аби залишити їх машину та надати ключі від квартири, оскільки їх дитина наразі з чужою людиною,та зазначав, що це не займе багато часу.
По-третє, на відео clip-6 (14:28) ОСОБА_1 зазначає: «Я не проти поїхати на освідування», на що йому відповіли поліцейські: «Та все», «Ви вже відмовились».
Окрім того, з відео clip-3 (10:47) ОСОБА_1 просив відвезти його до медичного закладу для проходження медичного огляду «Відвезіть мене будь ласка», у відповідь поліцейський ОСОБА_3 відповів: «Ні». Також, з відеозапису clip-3 (14:17) на слова ОСОБА_1 «Ви зобов'язані відвезти мене на освідування», поліцейський ОСОБА_3 відповів: «Я вам нічого не зобов'язаний. Зрозуміло вам?».
З відео clip-9 (13:25) вбачається, як ОСОБА_1 наголошував про надання пояснень, але поліцейські сіли у машину та поїхали зі словами «Ми вас більше не затримуємо. До побачення», тому фактично не надали можливість вказати пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто, ОСОБА_1 неодноразово та однозначно висловлював свою згоду на проходження огляду у медичному закладі, на що він мав право протягом двох годин з моменту зупинки,але поліцейські безпідставно відмовили йому в такому огляді, чим позбавили водія права на встановлення достовірності визначених ознак на стан сп'яніння.
Таким чином, поліцейські грубо порушили порядок проведення огляду та не доставили водія в закладі охорони здоров'я, що встановлено п. 9 розділу ІІ Інструкції та ч. 4 ст. ст. 266 КУпАП, що є підставою для визнання огляду недійсним.
Після того, як поліцейськими було відмовлено у доставлянні ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, останнім було викликано патрульну поліцію, щоб надати пояснення.
Згідно до пояснення складеного ОСОБА_1 : «Я ОСОБА_1 , у тверезому стані перебував в авто по вул. Гірників Інженерів, неподалік зупинки, де не перебувало ніякого автотранспорту, щоб висадити товариша з авто після тренування, як тут під'їхав наряд поліції та спитав у мене, куди я збираюсь їхати та що я порушив ПДР, заважаючи іншим транспортним засобам. О 20:50 поліцейськими ОСОБА_3 та Гайбурою В.М. було винесено мені підозру у перебуванні в наркотичному сп'янінні та запропонували проїхати до мед. закладу, щоб здати аналізи, на що я відповів згодою і не відмовлявся від проходження освідування у лікаря закладу ПНД, тільки доповів інспектору ОСОБА_3 , що мені треба зателефонувати дружині з дитиною, щоб віддати ключі від квартири, де ми проживаємо разом, бо в них не буде змоги потрапити до дому без ключів з моєю малолітньою дитиною, на що інспектор наполегливо запропонував мені вийти з машини та пройти до них в авто, на що я відповів, що не проти поїхати з ними до лікарні і що мені треба три-чотири хвилини, щоб зібрати свої особисті речі, а саме цінні папери та ноутбук з сумкою з авто, але інспектору це не сподобалось і він мені запропонував ще два рази поспіль вийти з авто «тут і зараз». Я не відмовляв, але інспектор прийняв рішення протягом 1 хвилини скласти постанову про відмову. По-факту, коли мені вручили постанову, я потребував, щоб екіпаж мене відвіз на перевірку у медичний заклад, але мені відмовили. Забрали ручку і копію постанови, сіли в авто та поїхали, порушуючи мої права».
Одразу після встановлення поліцейськими особи ОСОБА_1 та перед виявленням у нього ознак наркотичного сп'яніння, останні запитали у водія про випадки притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП раніше, що вбачається з clip-6 (14:57), де поліцейський питає: «Скільки у вас протоколів зараз за 130?».
Неодноразові, нічим не обґрунтовані питання поліцейського про інші випадки притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 КУпАП, вимога проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, а потім різка відмова доставити його до медичного закладу для проходження огляду щодо встановлення сп'яніння, свідчать про штучну провокацію правопорушення, яке фактично було відсутнє.
Очевидним наразі є те, що мала місце провокація вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП працівниками патрульної поліції, які за відсутності ознак сп'яніння спонукали водія до проходження медичного огляду, а в подальшому провокували його відмову від проходження огляду, щоб скласти за це протокол, явно не маючи наміру доставляти водія на огляд
Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства»(рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти Російської Федерації» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»).
Під провокацією (поліцейською) ЄСПЛ розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Всупереч наведеним нормам дії працівників поліції були направленні не на попередження чи запобігання адміністративного правопорушення, а виключно на провокацію до його вчинення, що суперечить меті та завданням КУпАП та покладеним на поліцію Законом України «Про національну поліцію».
З дійсних обставин справи вбачається, що після притягнення ОСОБА_1 постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2024 у справі № 175/9603/23 провадження №3/175/4131/23, вперше до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 21.10.2023 року о 09:05 годині в Дніпропетровській області, Дніпровському районі, по а/д М-30, на 958 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, нібито з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в подальшому поліцейськими буквально при кожній наступній зупинці за будь-яке порушення провокувалися подібні ситуації, внаслідок чого при виявленні в службовому планшеті інформації, про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно нього, одразу водію пропонувалося пройти огляд на стан саме наркотичного сп'яніння, проходження якого можливе лише в медичному закладі та вимагає значного часу для спростування необґрунтованих припущень поліцейських.
Наведене підтверджується копіями постанов інших судів, долученими захисником до матеріалів справи, а саме:
- постановою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Зіміна М.В. від 27 березня 2024 року у справі № 212/2947/24 (пр. 3/212/1514/24) відносно ОСОБА_1 , провадження в якій закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- постановою судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В. від 01 травня 2024 року у справі №211/1170/24 провадження № 3/211/991/24 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 за ст. 130 КУпАП, провадження в якій закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
- постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Ткаченка А.В. від 11.12.2024 р. у справі №214/7076/24щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 за ст. 130 КУпАП, якою на нього було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення. Проте дана постанова перебуває на етапі апеляційного оскарження, розгляд якого призначено на 29.04.2025. Крім того, з її обставин слідує, що коли ОСОБА_1 того ж дня все таки звернувся в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради та пройшов медичний огляд, у нього не було виявлено жодних ознак сп'яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1723, долученим до цього клопотання.
Наведене свідчить про явну неодноразову, наразі четверту, провокацію працівниками поліції адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом висунення водію завідомо безпідставної вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, та складання протоколу саме за відмову від його проходження в медичному закладі, що вимагає значного часу, адже огляд на місці фактично неможливий, проте наразі це ще супроводжувалося явною відмовою поліцейських у забезпеченні водію можливості проходження огляду.
Враховуючи все вище наведене,зокрема відсутність у водія ознак наркотичного сп'яніння, а у поліцейських підстав для вимоги про проходження огляду, провокацію поліцейськими даного адміністративного правопорушення за відсутності його ознак, порушення поліцейськими порядку проведення огляду і незабезпечення доставки водія до медичного закладу, вважаємо, що протокол складено необґрунтовано, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частина 1 ст. 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи наведені вище обставини, зважаючи на відсутність у водія жодних ознак сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу, відсутність належних доказів по справі, якими б можливо було навіть припустити наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, відсутність у поліцейських обґрунтованих підстав для вимог щодо необхідності проходження ОСОБА_1 медичного огляду на з'ясування стану наркотичного сп'яніння, наявність факту провокації правопорушення поліцейськими, відмову поліцейських доставити водія для проходження огляду та грубе порушення порядку його проведення, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 62 Конституції України щодо того, що усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаємо, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст.245, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п.1ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.А. ГАЙТКО