Справа № 215/6946/25
1-кс/215/741/25
про застосування запобіжного заходу
19 серпня 2025 року слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у м.Кривому Розі у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженні № 62025050010027668 від 04.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сатка, Челябінської області, Російської Федерації, громадянину України, раніше не судимому, який має повну середню освіту, розлучений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 ,
19.08.2025 р. слідчий ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до повідомлення в/ч НОМЕР_1 , 12.06.2025 в умовах воєнного стану, солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самовільно залишив розташування підрозділу з метою ухилення від проходження військової служби в районі населеного у АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_1 .
19 серпня 2025 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу зазначають, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину щодо порядку несення військової служби в умовах війни. Крім того, підозрюваний, не маючи стійких соціальних та трудових зв'язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу може унеможливити забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Також під час досудового розслідування встановлено факт самовільного покинення підозрюваним військової частини, який мав місце під час проходження останнім військової служби, що також вказує на характеристику підозрюваного та його особисте відношення до покладених на нього обов'язків, беручи до уваги покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, зазначені факти можуть спонукати останнього до переховування. Також слід зазначити, що підозрюваний, не дивлячись на його увільнення від зайнятої посади, офіційно залишається військовослужбовцем та має на руках військовий квиток з зазначенням місцем проходження військової служби та у випадку перевірок на блок-постах або будь-яких інших перевірок має змогу його пред'явити, що дозволяє йому вільно переміщатись по території України. Крім того, на час розгляду вказаного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та його підрозділ, у зв'язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі забезпечити виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та обвинувачений буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби. Такж, вказує, що законом обмежено альтернативу застосування інших запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, пояснив, що підозра є обґрунтованою, під час досудового розслідування отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Підозрюваний у судовому засіданні просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
У судовому засіданні захисник просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя виходить з наступного.
За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно частини першої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбаченихстаттями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У відповідності з положеннями частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.
Також слідчий суддя зазначає, що відповідно до статті 8 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як визначено у частині першій статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження.
Отже, на стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази в їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Щодо наявності ризиків.
Так, слід відмітити, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, є тяжким, за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, та він викликає значний суспільний інтерес. Застосування інших запобіжних заходів в цьому випадку законом обмежено в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації. З урахуванням цього і з метою недопущення настання ризиків ухилення від слідства і суду з метою уникнення від суворої відповідальності, продовження вчинення правопорушення, в якому особа підозрюється, слід застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з моменту затримання .
Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, ч.5 ст.182 КПК.
Підсумовуючи все вищенаведене, з урахуванням обставин правопорушення, перебування Держави в стані війни, на підставі абз.2 ч.5 ст.182 КПК слід визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Окрім цього, слідчий суддя, відповідно до частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання слідчої СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, а саме до 16 жовтня 2025 року 21:00 години.
На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрювананим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач коштів ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738; банк отримувача ГУДКСУ в м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442; Призначення платежу - 1) найменування суду, який виніс рішення про внесення застави, або до якого подана заява; 2) ПІП особи за яку внесена застава та платника застави, або ПІП особи яка внесла частку майна; 3) № справи.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в даному судовому рішенні, протягом строку його дії.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати до слідчого та суду за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту - м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
- утриматись від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;
- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і проголошено 21.08.2025.
Слідчий суддя: