Справа № 192/586/25
Провадження № 1-в/192/230/25
Ухвала
Іменем України
21 серпня 2025 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 про приведення покарання відповідно до вимог Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)»,
встановив:
Начальник ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням, просить привести покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до чинного законодавства за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України та за вироком Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 10.02.2021 за ч. 2 ст. 190 КК України.
Подання обґрунтовується тим, що у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» відбуває покарання ОСОБА_4 . Попередньо засуджений:
09.02.2017 Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Вирок набрав законної сили: 13.03.2017;
10.02.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 15.03.2021.
Засуджений 10.06.2021 Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 10.02.2021 більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 року, визначивши остаточне покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.09.2021 вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області змінено в частині призначеного покарання. Вважати засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 та визначено остаточне покарання 5 років 2 місяця позбавлення волі. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021 за ч. 2 ст. 190, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки - виконувати самостійно. Вирок набрав законної сили: 27.09.2021.
Засуджений 13.10.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021 у виді 1 року позбавлення волі призначити 3 роки позбавлення волі. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.09.2021 у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, остаточно призначити 5 років 2 місяців позбавлення волі, остаточно призначити 5 років 2 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання відраховувати з моменту набрання цим вироком законної сили. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України зарахувати у строк призначеного покарання відбуте покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.09.2021 року.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 31.03.2022 вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2021 скасовано в частині призначеного покарання, вважати винним за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 змінено в частині призначеного покарання за новим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 10.02.2021 та остаточно призначити 5 років 3 місяці позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 31.03.2022.
Засуджений 27.03.2023 Синельниківським міськрайсудом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання до призначеного покарання приєднати покарання за вироком Дніпропетровського апеляційного суду від 31.03.2022 остаточно призначено 6 років 2 місяці позбавлення волі. Вирок набрав законної сили: 27.04.2023.
Начальник установи виконання покарань просив розгляд подання здійснювати без участі представника установи.
Засуджений подав заяву про проведення розгляду подання без його участі.
Прокурор звернувся з клопотанням, у якому просить на підставі ч. 2 ст. 74 КК України негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання призначеного за вироками Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України та Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021 за ч. 2 ст. 190 КК України.
Проводити розгляд прокурор просив без його участі.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким, зокрема були внесені зміни до ст. 51 КУпАП.
Статтею 51 КУпАП у редакції Закону від 18.07.2024 № 3886-ІХ встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п.п. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV ПК України сума податкової пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Судом встановлено, що 09 лютого 2017 року ОСОБА_4 був засуджений Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. Згідно з вироком ОСОБА_4 23 грудня 2016 року вчинив крадіжку майна на загальну суму 1150 грн.
10 лютого 2021 року ОСОБА_4 засуджений Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки. Згідно з вироком ОСОБА_4 16 червня 2020 року заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) на суму 816,67 грн, 19 липня 2020 року - на суму 1100 грн та 02 серпня 2020 року - на суму 1691,46 грн.
10 червня 2021 року ОСОБА_4 засуджений Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021, більш суворим, призначено остаточне покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2017, визначено остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років та 2 (двох) місяців позбавлення волі. Згідно з вироком ОСОБА_4 02 жовтня 2019 року вчинив крадіжку майна на суму 4523,26 грн та у період часу з 26.12.2019 по 10.01.2020, більш точного часу не встановлено, - на суму 1594,07 грн.
27 вересня 2021 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, якою вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року змінив в частині призначеного покарання та вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки постановлено виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
13 жовтня 2021 року ОСОБА_4 засуджений Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України призначено покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року покарання у виді одного року позбавлення волі, визначивши покарання у виді трьох років позбавлення волі. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 70 КК України, призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком суду, більш суворим покаранням призначеним вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, у виді п'яти років двох місяців позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_4 покарання у виді п'яти років двох місяців позбавлення волі. Згідно з цим вироком 06 квітня 2021 року ОСОБА_4 вчинив шахрайство на суму 5000 грн.
31 березня 2022 року Дніпровський апеляційний суд ухвалив вирок, яким вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2021 року скасував в частині призначеного покарання та ухвалив в цій частині новий вирок. Призначив ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.09.2021 року, змінено в частині призначеного покарання, визначив покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 2 місяця. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднав невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021 та остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяця. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
27 березня 2023 року ОСОБА_4 засуджений Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України - до 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України - до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України - до 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом частково складання до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 31.03.2022, та остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років 2 місяців позбавлення волі.
Згідно з цим вироком ОСОБА_4 вчинив крадіжки майна 02.01.2020 - на суму 1442,56 грн, 31.01.2020 - на суму 2595,60 грн, 05.02.2020 - на суму 2354,40 грн, 21.02.2020 - на суму 1322,70 грн, в період часу з 23:00 24 травня 2020 року до 08:00 25 травня 2020 року, більш точного часу слідством не встановлено, - на суму 5569,25 грн, в період часу з 21:00 25 червня 2020 року до 07:00 26 червня 2020 року, більш точного часу слідством не встановлено, - на суму 5214,65 грн, в період часу з 26 червня 2020 року по 29 червня 2020 року, більш точного часу слідством не встановлено, - на суму 3438,00 грн, 24 липня 2020 року - на суму 4208,40 грн, 21.08.2020 - на суму 3800 грн, 17.04.2020 - на суму 3401,58 грн, 27.04.2020 - на суму 2501,20 грн та на суму 1375,92 грн, 18.06.2020 - на суму 2981,16 грн, 15.07.2020 - на суму 21136,20 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 1378 гривень, отже сума податкової пільги складає 689,00 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 1378 грн (689 грн х 2).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 1921 гривня, отже сума податкової пільги складає 960,50 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 1921 грн (960,50 грн х 2).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 2102 гривня, отже сума податкової пільги складає 1051 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 2102 грн (1051 грн х 2).
Тобто, вартість викраденого ОСОБА_4 майна 23.12.2016 року на суму 1150 грн, у період часу з 26.12.2019 по 10.01.2020 - на суму 1594,07 грн, 02.01.2020 - на суму 1442,56 грн, 21.02.2020 - на суму 1322,70 грн та 27.04.2020 - на суму 1375,92 грн, а також вартість чужого майна, яким він заволодів шляхом обману (шахрайство), 16.06.2020 на суму 816,67 грн, 19.07.2020 - на суму 1100 грн та 02.08.2020 - на суму 1691,46 грн, була меншою, ніж 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
Отже, на засудженого ОСОБА_4 поширюється дія Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким частково декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений за діяння, караність яких законом усунена, то суд доходить висновку, його потрібно звільнити від покарання за вказані кримінальні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст. 539 КПК України,
постановив:
Подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_3 задовольнити.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року за ч. 2 ст. 190 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 26 грудня 2019 року на суму 1594,07 грн у зв'язку з усуненням караності діяння.
Негайно звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами крадіжок майна 02 січня 2020 року на суму 1442,56 грн, 21 лютого 2020 року - на суму 1322,70 грн та 27.04.2020 - на суму 1375,92 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1