Справа № 225/352/22
Провадження № 1-кп/206/72/25
21 серпня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого суді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021052220000605 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
В провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження № 12021052220000605 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 . Клопотання обґрунтувала тим, що на даний час Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіальним управлінням ДБР, розташованого у м. Краматорську проводиться досудове розслідування за фактом застосування незаконних методів слідства працівниками ВП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області до обвинуваченого ОСОБА_3 . На даний час досудове розслідування триває й остаточне рішення слідчим ще не прийнято. 3 огляду на викладене, завершити судовий розгляд даного кримінального провадження не можливо. Враховуючи вказані обставини, прокурор вважала за доцільне на час судового розгляду продовжити у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також, прокурор зазначила, що на даний час не продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, обґрунтовуючи це тим, що зазначені в клопотанні ризики не чим не підтверджуються, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання та застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що не бажає нічого пояснювати з приводу клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дослідивши клопотання прокурора, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 176 КПК України тримання під вартою є одним з різновидів запобіжних заходів. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Положеннями ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Погоджуючись з доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд в першу чергу враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 187, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, у зв'язку із чим є підстави вважати, що ОСОБА_3 усвідомлюючи про покарання яке йому загрожує може переховуватись від суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що ОСОБА_3 раніше був неодноразово засуджений за вчинення злочинів, зокрема і тяжких. Також ОСОБА_3 не має постійного джерела доходів, тому для отримання грошових коштів для існування може продовжити вчиняти корисливі злочини.
Прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому, з метою їх запобігання та виконання рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи ту обставину, що у даному кримінальному провадженні допитано обвинуваченого, потерпілого та свідків, а також було досліджено матеріали кримінального провадження, тобто проведено майже всі процесуальні дії, однак не отримано лише результатів перевірки ДБР щодо недозволених методів відносно ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід останньому.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає правильним не визначати розмір застави, оскільки інкримінований ОСОБА_3 злочин полягає в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), з проникненням у житло, вчинений групою осіб.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 197, 331, 350, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, а саме до 19 жовтня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1