Справа № 206/5223/23
Провадження № 1-кс/206/1017/25
21 серпня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Щастинської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017130570000632 від 20 жовтня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2014 року (більш точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено), на території Луганської області, було створене не передбачене законами України збройне формування, члени та структурні підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
Так, ОСОБА_6 , маючи умисел приймати активну участь в діяльності даного збройного формування та що його діяльність спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, вступив до незаконного збройного формування.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на участь в незаконному збройному формуванні, ОСОБА_6 , розуміючи незаконність діяльності формування, став приймати активну участь в збройному формуванні та у 2014 році (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), підтримав сепаратистський рух в Станично-Луганському районі, Луганської області де добровільно вступив до лав бойовиків, після чого ОСОБА_6 неодноразово бачили у смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області у камуфляжному одязі зі автоматичною зброєю в руках, який ніс службу на блокпосту біля р. Сіверський Донець біля пам'ятника «Князю Ігорю», де здійснював перевірку паспортного режиму в смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області.
Також, встановлено, що ОСОБА_7 , було поранено у ході бойових дій, та на момент повідомлення про підозру він ніс службу в Луганській області в одному з підрозділів батальйону «Заря» у м. Луганськ Луганської області.
30.12.2017 в установленому законом порядку складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
03.01.2018 відповідно до ст. 281 КПК України, через те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового слідства, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено в розшук, а досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Відповідно до повідомлення УКР ГУНП в Луганській області від 22.08.2023 встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 заведено оперативно-розшукову справу № 2262 від 23.01.2018.
13.02.2018 ухвалою слідчого судді Біловодського районного суду Луганської області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У подальшому слідчим суддею Біловодського районного суду Луганської області неодноразово надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
08.11.2023 ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але строк дії ухвали сплинув.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням майже всієї території Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278, 279 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 154 (8079) від 31.07.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 31.07.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 10:00 год. 04.08.2025, 05.08.2025, 06.08.2025 для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій.
У жодний із призначеного часу ОСОБА_5 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття до слідчого або прокурора не повідомив.
20.08.2025 постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта полції ОСОБА_3 досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130570000632 від 20 жовтня 2017 року відновлено.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що наприкінці 2014 року їй зателефонувала ОСОБА_9 (дружина сина ОСОБА_5 ) та повідомила, що її син приймає участь в НЗФ. Також приблизно взимку 2016 року ОСОБА_8 дізналась, що її сина - ОСОБА_5 поранено та він знаходиться у хірургічному відділені в обласній клінічній лікарні «лнр» в м. Луганськ. ОСОБА_8 відомо, що її син проходить службу в НЗФ батальйон «Заря»;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які показали, що вони у період з травня по серпень 2014 року проходячи повз блок-поста в місті Луганську, біля р. Сіверський Донець Станично-Луганського району, розташованого на непідконтрольній Україні території, біля пам'ятника «Князю Ігорю», неодноразово бачили свого односельця ОСОБА_5 , який ніс службу на блок-посту, одягнутий в камуфляжну форму та озброєний автоматичною зброєю;
-протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які впізнали ОСОБА_5 , оскільки вони мешкали в одному населеному пункті.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України,
а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, а також те, що місцезнаходження останнього на теперішній час не встановлено.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України,
а саме: можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчать такі обставини, як те, що в цьому провадженні наявні допити в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які дали показання щодо протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 , останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі, маючи досвід відповідної діяльності у складі не передбачених законом збройних формувань, може чинити тиск на свідків шляхом погроз, шантажу, залякування, з метою спонукання надати хибні свідчення та, відповідно, уникнення ним кримінальної відповідальності.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,
а саме: можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в якому він підозрюється, свідчать ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території України, що надає йому можливість продовжувати вчинення кримінального правопорушення в якому останній підозрюється, або скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку державних органів України. Також про наявність даного ризику свідчить тривалість вже вчиненого ним кримінального правопорушення, адже не передбачене законом збройне формування продовжує свою діяльність на території України і дотепер.
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення приходить до висновку, що запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо
Про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором свідчить наступне:
-згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби №19/25264-25-вих від 27.03.2025, відомостей щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_5 , в базі даних не виявлено;
-згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №1200-0605-8/7517 від 27.03.2025, станом на 27.03.2025, відповідно до інформації, яка надійшла до реєстру по застрахованій особі ОСОБА_5 , останні звітні відомості надходили від страхувальника ФІЛІЯ «СВІЖІСТЬ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ «ЛІА» ЛТД, за квітень 2014 року;
-згідно листа УДМС України в Луганській області №4401.3.3-580/44.1-25 від 28.03.2025, встановлено, що у реєстрі відсутні відомості щодо припинення ОСОБА_5 та/або подання документів на отримання громадянства (підданства) іншої держави, а також, згідно наявних обліків громадянину ОСОБА_5 документи для виїзду на постійне проживання за кордон не оформлювались.
-згідно листа Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації №4/1499-31 від 11.04.2025, станом на 01.03.2025, відомості щодо реєстрації ОСОБА_5 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб у Луганській області відсутні.
Так, враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може, бути достатнім для запобігання вказаних ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши подане клопотання та надані письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Луганській області знаходиться кримінальне провадження № 12017130570000632, відомості про яке внесено до ЄРДР від 20 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
30 грудня 2017 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
03 січня 2018 року відповідно до ст. 281 КПК України, через те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового слідства, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено в розшук, а досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Відповідно до повідомлення УКР ГУНП в Луганській області від 22 серпня 2023 року встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 заведено оперативно-розшукову справу № 2262 від 23 січня 2018 року.
13 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Біловодського районного суду Луганської області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У подальшому слідчим суддею Біловодського районного суду Луганської області неодноразово надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
08 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але строк дії ухвали сплинув.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що наприкінці 2014 року їй зателефонувала ОСОБА_9 (дружина сина ОСОБА_5 ) та повідомила, що її син приймає участь в НЗФ. Також приблизно взимку 2016 року ОСОБА_8 дізналась, що її сина - ОСОБА_5 поранено та він знаходиться у хірургічному відділені в обласній клінічній лікарні «лнр» в м. Луганськ. ОСОБА_8 відомо, що її син проходить службу в НЗФ батальйон «Заря»;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які показали, що вони у період з травня по серпень 2014 року проходячи повз блок-поста в місті Луганську, біля р. Сіверський Донець Станично-Луганського району, розташованого на непідконтрольній Україні території, біля пам'ятника «Князю Ігорю», неодноразово бачили свого односельця ОСОБА_5 , який ніс службу на блок-посту, одягнутий в камуфляжну форму та озброєний автоматичною зброєю;
-протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які впізнали ОСОБА_5 , оскільки вони мешкали в одному населеному пункті.
Отже, оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слід прийти до висновку, що в своїй сукупності вони доводять наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Слідчий суддя, при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст.ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризику, зазначеного у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, до нього може бути обрано виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що в даному випадку прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 дійсно перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, підлягає задоволенню та за відсутності підозрюваного слід обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 205-206, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Щастинської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017130570000632 від 20 жовтня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1