Справа № 183/8387/25
№ 1-кс/183/1544/25
21 серпня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042350000980 від 17 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
До суду надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб Honda Dio-34 шасі AF-34E-2295069, об'єм 0,49 куб. см, чорного кольору, з метою збереження речових доказів, із забороною відчужувати, використовувати, розпоряджатися.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності підтримавши клопотання.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, неприбуття його у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до клопотання та долучених до нього матеріалів: невстановлена особа в період часу з 22:00 годин 16.08.2025 року по 09:00 години 17.08.2025 року знаходячись поблизу будинку № 139А по вул. Гетьманська в м. Самар, Дніпропетровської області, незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме: мопедом чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , спричинивши останньому майновий збиток.
17 серпня 2025 року у період часу з 20 години 30 хвилини до 20 години 35 хвилин проведено огляд предмета за участі ОСОБА_6 за адресою: вул. Самарська, 9, м. Самар, Дніпропетровської області під час якого виявлено та вилучено: мопед Honda Dio-34 шасі AF-34E-2295069, об'єм 0,49 куб. см, чорного кольору.
Ураховуючи, що для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу вилученого у ході огляду 17 серпня 2025 року слідчим необхідно накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та підлягає збереженню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно з п.1 ч.2, п.4 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що транспортний засіб Honda Dio-34 шасі AF-34E-2295069, об'єм 0,49 куб., який вилучено 17 серпня 2025 року, відповідає критеріям зазначених у ст. 98 КПК України, оскільки щодо даного майна існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і його арешт із забороною розпорядження та користування, як захід забезпечення кримінального провадження, необхідний для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки фактично є речовим доказам і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні клопотання про арешт майна з вказаною метою слідчий суддя має врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, одним із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 132 КПК України є те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.
Оскільки транспортний засіб Honda Dio-34 шасі AF-34E-2295069, об'єм 0,49 куб., є основним об'єктом кримінального правопорушення, з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин справи, арешт даного речового доказу є необхідним.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю. Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Також з врахуванням визначеної ст. 3 КПК України ролі слідчого судді в кримінальному провадженні щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та врахуванням визначених ст. 173 КПК України обставин, які мають враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя має оцінити чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні про арешт майна, та чи розумні і співрозмірні запропоновані в клопотанні обмеження прав власника завданням кримінального провадження.
Оскільки вилучений транспортний засіб Honda Dio-34 чорного кольору визнано слідчим в якості речового доказу, клопотання про його арешт підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 107, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб Honda Dio-34 шасі AF-34E-2295069, об'єм 0,49 куб. см. чорного кольору, який належать потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчудження, розпорядження та користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1