справа № 179/1273/25
провадження № 3/179/770/25
21 серпня 2025 року селище Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівник ФГ «АРСЕН-АГРО», місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 будучи ФГ «АРСЕН-АГРО» несвоєчасно надав платіжні доручення на перерахування належних до сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1472,00 грн, чим порушено п.57.1 ст. 57, пункт 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань не надходило.
За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 163-2 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, клопотання про відкладання розгляду справи не надавав, про причини неявки суд не повідомив, вважаю можливим розглянути справу у його відсутність.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 05 серпня 2025 року було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 163-2 КУпАП визнається неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суб'єктом адміністративного правопорушення є посадові особи.
Об'єктом правопорушення за ст. 163-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 163-2 КУпАП полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідно п. 57.1 ст. 57 глави 2 розділу ІІ ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.
Вина ОСОБА_2 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 45044/04-36-04-12/25008899 від 03.06.2025 року, актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку четвертої групи № 24867/04-36-04-12/44790578 від 05.08.2025.
В сукупності ці докази підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 несвоєчасного надання платіжних доручень до установи банку на перерахування належного до сплати єдиного податку четвертої групи, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Тому вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2, вважається доведеною.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі вищезазначеного, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень в дохід держави.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушницею, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, ч. 2 ст. 36, 401, 163-2 ч.1 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя А.О. Чорна